Чомусь перед матчем збірної Росії з австрійцями всі вітчизняні експерти були переконані в тому, що зустріч ця необхідна, в першу чергу, для набуття впевненості підопічними Станіслава Черчесова. Настрій їм підняти. Адже треба ж такому статися, з жовтня минулого року головна команда Росії, яка розташувалася на 66-му місці рейтингу-листа, не вигравала, що не закомплексовані б хлопці. А для цієї мети потрібна маленька переможна контрольна зустріч.
Ще, зрозуміло, цікавив склад. Зрозуміло ж, що час на експерименти у Черчесова закінчилося. Цікаво було дізнатися, на якому варіанті він зупинився.
Головний тренер збірної не здивував, так власне кажучи, і не міг. Вибір у нього невеликий.
Антураж радував: для товариського матчу трибуни були дуже пристойно заповнені.
Наша збірна за чверть століття кому тільки не програвала і чому тільки не програвала. У нас перелік виправдань і пояснень (в залежності від настрою і ситуації) - на всі випадки життя. Хоча нам потрібна була перемога для тонусу.
У першому таймі росіянам помітно не вистачало швидкості і, що здивувало, зіграності. Виглядала команда трохи важкувата. Футболісти частенько помилялися в простих ситуаціях. Марко Арнаутович на швидкості легко пішов від Володимира Граната як від стоячого, віддав в штрафну, і Алессандро Шепф пробив у «дев'ятку».
Пояснення було, природно, напоготові: збір йде, хлопці під навантаженнями. Це ще Леонід Слуцький так коментував невдачі своєї команди в товариських зустрічах перед стартом Євро-2016. А як почнеться турнір, свіжістю повіє, ранкової прохолодою.
Після перерви помітні стали розриви між лініями оборони і півзахисту. Черчесов відреагував цілком зрозумілими, напрошується (з урахуванням, повторю, убозтва вибору) замінами. Федір Смолов міг і повинен був забивати, коли йому викотив під удар Олександр Головін, але промахнувся і поступився місцем Артему Дзюбі.
Загалом, домогтися перелому замінами не вдалося. У кінцівці австрійці різко зменшили темп, дограючи зустріч, але росіянам і в цій ситуації не вистачало руху.
Перші враження: нічого нового, звична картина, збірна Росії вже досить багато років приблизно так і виглядає. У рейтингу не підніметься. А за позитивними емоціями - це, мабуть, до турків, 5 червня. Якщо у вас ще залишився запас оптимізму.
Оцініть матеріал: