За сьогоднішньою грою на Кубок Росії проти столичного "Динамо" цей футболіст буде спостерігати з боку. Нігерієць Айзек Окоронкво - один з ключових гравців "Ростова" в сезоні 2010 взимку 2011 року продовжив контракт з клубом на повний термін найдовшого чемпіонату країни в історії. Розповідь про американську навчанні, важке дитинство і бідній молдавської юності - в черговому епізоді серіалу про гравців "Ростова" в блозі "Записки подвійного коте" на Sports.ru.
Народився 1 травня 1978 року. Громадянство - Нігерія. У ФК «Ростов» з 2010 року. Зростання - 183 см., Вага - 83 кг.
З'явившись в «Ростові» навесні 2010 року, нігерієць Айзек Окоронкво в перший же сезон сподобався вболівальникам «жовто-синіх» завдяки класній грі в захисті і визнання в любові салу і борщу.
Футболіст народився в столиці Нігерії місті Аба і з дитинства любив футбол. Але батьки ніяк не заохочують заняття сина. Потай від мами і тата Айзек грав за шкільну команду, але коли таємниця була розкрита, юний Окоронкво отримав прочухана. Незабаром непутящого сина відправили вчитися в один з університетів США. Але через часті виїзних матчів у Айзека не вийшло закінчити навчання.
У 16 років він підписав контракт з клубом «Еньімба», а через два роки відправився до Європи. Агент домовився з молдавським «Шерифом». Айзек в ту поїздку взяв маленьку сумку з трьома спортивними костюмами подумавши, що потім його відпустять додому за речами. Але повернутися не вийшло - після двох тижнів тренувань настав сезон і треба було грати. У Молдові Окоронкво навчився готувати, оскільки грошей на часті походи в ресторан ще не вистачало.
Після хорошої гри на сіднейської Олімпіади 2000 року Айзека покликав до себе донецький «Шахтар». На Україні Окоронкво домігся успіхів, вигравши чемпіонат і Кубок країни. Взимку 2002 року він взяв Кубок Африки в складі збірної Нігерії. Саме за часів гри в Донецьку Окоронкво полюбив два головних українських страви: сало і борщ.
Влітку 2002 року 24-річний Айзек потрапив на чемпіонат світу, де привернув увагу клубів з сильних європейських чемпіонатів. Влітку 2003 року Айзек підписав контракт з командою англійської Прем'єр-Ліги «Вулверхемптон». Головний тренер клубу Девід Джонс отримав скандальну популярність в грудні 2000 року, потрапивши під слідство у справі про педофілію, але був виправданий судом. Заграти в Англії у Айзека не вийшло. Він часто отримував одну і ту ж травму - рвав зв'язки на ногах. Тому він вийшов на поле лише в семи зустрічах того сезону. Команда зайняла в чемпіонаті останнє місце, вилетівши з Прем'єр-Ліги.
Окоронкво перестав отримувати виклики в збірну. А вони необхідні для отримання робочої візи в Англії. Потім поїхав в Росію, ставши гравцем владикавказької «Аланії». Футболіста перед підписанням контракту запевняли, що хочуть зробити клуб чемпіоном країни. Але незабаром почалися проблеми і часті затримки зарплати, після чого Айзек покинув команду, підписавши в кінці 2005 року контракт з ФК «Москва».
У новій команді у Окоронкво з'явилася своя «фішка»: забиті голи він святкував кульбітами, чому він навчився ще в дитинстві у себе в Нігерії. Правда, ця традиція прожила недовго: свій останній гол у чемпіонаті Росії Айзек забив 27 серпня 2006 року в ворота «Ростова» і з тих пір виконує свої стрибки тільки після яскравих переможних матчів.
На початку 2010 року ФК «Москва» закрився через відсутність фінансування. Футболіст хотів відправитися грати в самарські «Крила Рад». Він прибув в команду, але вже на місці зрозумів, що у клубу проблеми з фінансуванням. Тоді нігерієць вирішив відмовитися від цього переходу і вибрав наш "Ростов", який вже зробив йому пропозицію. О третій годині ночі Айзек подзвонив головному тренеру самарцев Юрію Газзаєву і сказав, що його не буде в самарському клубі. Він їде на Дон.
Гравець прилетів в донську столицю за добу до матчу першого туру чемпіонату Росії-2010 проти «Томі», тому не встиг як слід підготуватися до матчу. Дебютував футболіст у виїзній зустрічі в Чечні проти «Терека». Успішно відігравши сезон, в січні 2011 року Айзек продовжив контракт ще на два з половиною роки, чому були раді донські вболівальники.
Читайте завтра - розповідь про інше центрдефов "жовто-синіх" Івана Жівановіче.