Хамес, Мората, Хесе і інші покинули клуб в пошуках більшої впевненості, але досягли протилежного ефекту.

Навас, Іско і Асенсио - жертви призначення Соларі

Наскільки серйозно ти стежиш за ТОП-5 чемпіонатами в нинішньому сезоні? Перевір себе!

У пошуках більшої кількості хвилин ігрового часу і клубів, в яких вони могли реалізувати свої амбіції чи бажання бути кращими в світі ... Ось деякі з намірів, з якими гравці залишають «Реал Мадрид», щоб зробити крок вперед у своїй кар'єрі.

Нещодавно в німецькій пресі було опубліковано, що «Баварія Мюнхен» не використовуватиме опцію з викупу трансферу Хамеса Родрігеса у королівського клубу за 42 мільйони євро, яку вона мала за договором оренди. Це змушує замислитися над популярним в іспанській столиці висловлюванням - «hace frío lejos de la capital» (чим далі від столиці, тим холодніше), посилаючись на гравців, які залишили стан вершкових в пошуках удачі і не досягли очікуваних успіхів.

Хамес Родрігес (2014-2017)

Колумбієць прийшов в «Реал Мадрид», як велике відкриття Чемпіонату Світу з футболу 2014 року в Бразилії за 75 мільйонів євро з «Монако». Після відмінного першого сезону (16 голів і 18 передач) його продуктивність впала в наступні два сезони, і Хамес втратив місце в стартовому складі. Він вирішив покинути клуб тому, що хотів бути більш незамінним гравцем старту, яким Зідан його не бачив і на правах оренди перейшов в мюнхенську «Баварію» на два роки де знову зустрівся з Карлом Анчелотті. 38 ігор, 8 голів і 11 гольових передач за перший рік, і перемога в Бундеслізі - здавалося, що перехід вдався, і футболіст з оптимізмом дивився в майбутнє в німецькій команді.

Однак вже у другому сезоні все пішло не так гладко. Хамес відчуває деякі проблеми з тренером команди Ніко Ковачем, в результаті яких гравець отримує дуже мало хвилин на поле, щоб проявити себе. Він відіграв всього 11 ігор (вісім в Бундеслізі), в яких він забив три м'ячі. Німецькі футбольні аналітики вважають, що «Баварія» не використовуватиме варіант викупу гравця за 42 мільйони євро, який вона має.

Месут Озіл (2010-2013)

Озіл був підписаний «Реалом» також після успішного виступу на Мундіалі 2010 у складі збірної Німеччини. Він захоплював «Бернабеу» якістю своєї гри і чудовими гольовими передачами, хоча майже відразу фанати вершкових стали помічати певну нестабільність у виступах німця. З приходом Анчелотті в 2013 році, критика в його сторону посилилася, а тиск його батька і заміна в матчі з «Гранадою» стали поворотним моментом для раптового підписання контракту з «Арсеналом».

З тих пір у складі лондонської команди він так і не досягав регулярності, необхідної для досягнення найвищого рівня. Він виграв п'ять невеликих титулів з «Арсеналом», хоча його мрія про перемогу в Лізі Чемпіонів була дуже далека, оскільки він з командою не пробивався до високих раундів в головному турнірі Старого Світу, а останнім часом каноніри кваліфікувалися тільки в Лігу Європи.

Анхель Ді Марія (2010-2014)

Аргентинець був одним з гравців, які прийшли в «Реал Мадрид» з Моурінью. Будучи незаперечним гравцем стартового складу протягом трьох сезонів під керівництвом португальського тренера, виграв 1 раз Ла Лігу, 1 раз Кубою Іспанії і 1 раз Суперкубок Іспанії. З приходом Анчелотті, Ді Марія залишився гравцем старту, але все частіше став виявлятися на лавці в спірних ситуаціях. Він закінчив сезон, вигравши Лігу Чемпіонів, Кубок Короля, і дістався до фіналу Чемпіонату Світу 2014 року зі Аргентиною. Однак травма, яка змусила гравця пропустити фінал, і ставлення «Реала» змусило його задуматися про те, щоб покинути клуб, що він і зробив тим же влітку.

Його вибір припав на «Манчестер Юнайтед», який заплатив за гравця 75 мільйонів євро. В Англії гравець провів лише один сезон, де його результативність значно знизилася. Аргентинець провів таку ж кількість матчів за сезон, як і в «Реалі», проте зміг забити лише 3 голи і його значущість в команді вже не була настільки високою як у стані вершкових. У зв'язку з цим Ді Марія вже в наступному сезоні перейшов в «ПСЖ», де збирався знову заблищати як зірка світового футболу, однак і там він зіткнувся з жорсткою конкуренцією в особах Кавані, Неймара і Мбаппе.

Хесе Родрігес (2014-2016)

Одне з найбільших очікувань молодіжної команди Реала. Але в самий розпал його кар'єри втрутилося зіткнення з Коласінаком в матчі Ліги Чемпіонів проти «Шальке -04", і можна сказати, поставило хрест на її продовженні. Після дуже довгого відновлення повернувся до гри під керівництвом Анчелотті, Бенітеса і Задана, потрапляючи навіть іноді в стартовий склад на матчі Ліги Чемпіонів, проте, на жаль, так і не зміг вийти на той рівень 2014.

Бажаючи відновити рівень своєї гри, футболіст переходить в «ПСЖ» і потім починає свій повільний спуск в пекло. Величезна кількість проблем з тренером, нестача ігрових хвилин, нерегулярність ... В той же сезон іспанця віддають в оренду в «Лас-Пальмас», де він також не зміг ніяк себе проявити. Потім перехід в «Сток Сіті» і повернення з оренд цього літа назад в «ПСЖ», де на нього зовсім не розраховує Тухель, навіть не заявив його в Лігу Чемпіонів.

Робіньо (2005/2008)

Засліплений своїм дебютом в матчі проти «Кадіса» в складі мадридського «Реала», бразилець потім показав своє справжнє обличчя і, з огляду на економічні вимоги футболіста, він був проданий в «Манчестер Сіті», де сказав, що хоче стати «кращим в світі». Реальність була протилежною. За неофіційною інформацією, за нього було заплачено більше 40 мільйонів євро, що було новим рекордом Великобританії.

Потім в гонитві за грошима і славою бразилець почав перебігати з команди в команду: «Сантос», «Мілан», «Гуанчжоу», «Атлетіко Мінейро» і «Сівасспор» в Туреччині, де він грає в даний час, так і не реалізувавши свій величезний потенціал.

Матео Ковачич (2015-2018)

Ковачич перейшов в «Реал Мадрид» влітку 2015 року з "Інтера" за 31 млн євро. У складі вершкових, хорват виграв Лігу чемпіонів, два Суперкубка Європи і один Суперкубок Іспанії. Він завжди був дуже зручним гравцем для схеми Зідана і в минулому сезоні зіграв 21 матч в іспанській Примері.

Після переходу в "Челсі" прямо перед закриттям літнього трансферного вікна Ковачич провів за команду городян 15 матчів, так і не відкривши лік своїм голам і зробивши лише одну результативну передачу.

Альваро Мората (2012-2014, 2016-2017 роки)

Нападнику було ясно, що ще майбутнє в «Реалі» дуже туманно, так як для цього йому потрібно було б виграти конкуренцію у кого-то з тріо BBC, що здавалося практично нездійсненним завданням. Тому гравець зробив серйозний крок для своєї кар'єри і перейшов в італійський «Ювентус», з яким зміг виграти «скудетто» і пограти в фіналі Ліги Чемпіонів, ліквідувавши по дорозі свій колишній клуб в півфіналі. Однак подальша доля іспанського нападника почала складатися не так вдало після переїзду на Туманний Альбіон.

Його перехід в 2017 році за 80 мільйонів в «Челсі» став не змий кращої спробою проявити себе. У своєму першому сезоні він забив 11 голів і віддав 6 гольових, взявши участь в 31 матчі своєї команди. Однак в нинішньому сезоні все складається не так гладко: поки форвард зміг забити всього 5 м'ячів і дуже часто не реалізує залізобетонні моменти що в «Челсі», що за свою національну збірну.

Данило (2015-2017)

Бразильський вінгер прийшов в «Реал Мадрид» після того, як добре проявив себе в «Порту». Він навіть не злякався бути в тіні Карвахаля і готовий був проявити себе в новому клубі. З «Реалом» Данило виграв дві Ліги Чемпіонів, один раз Ла Лігу і один Суперкубок Європи, після чого в його послугах зацікавився Гвардіола і запросив бразильця в стан городян, заплативши за це вершковим 31 мільйон євро.

В Англії коштувало йому увійти в гру, і він не виграв позицію. Незважаючи на це, він зіграв 23 матчі в прем'єр-лізі і виграв титул Ліги і Кубка. У цьому сезоні йому ще належить зіграти в прем'єрі через травму щиколотки.

Джерело - Marca