- Рік Пітіно вже одного разу вбивав великий зелений клуб Через 20 років після провалу в «Селтікс» знаменитий...
- Рік Пітіно вже одного разу вбивав великий зелений клуб
- Рік Пітіно вже одного разу вбивав великий зелений клуб
- Рік Пітіно вже одного разу вбивав великий зелений клуб
- Рік Пітіно вже одного разу вбивав великий зелений клуб
- Рік Пітіно вже одного разу вбивав великий зелений клуб
- Рік Пітіно вже одного разу вбивав великий зелений клуб
Рік Пітіно вже одного разу вбивав великий зелений клуб
Через 20 років після провалу в «Селтікс» знаменитий тренер береться за «Панатінаїкос».
Член Залу слави баскетболу Рік Пітіно, з ганьбою залишив студентський баскетбол в минулому році , Все-таки зміг знайти собі робоче місце. Втретє за кар'єру він змінює NCAA на професійний баскетбол. В НБА його кандидатура вже нікого не цікавить, але в Європі ще залишилися безумці .
Через тиждень Пітіно стане новим головним тренером грецького «Панатінаїкоса» . Ця новина відразу викликає дежа вю, адже більше 20 років тому він вже приходив в одну легендарну команду з зеленим трилисником.
І його роботу в Бостоні досі згадують виключно нецензурними виразами.
Текст вперше був опублікований 18 вересня 2012 року.
Правління Пітіно не просто не наблизило «Селтікс» до славних часів, воно відкинуло команду ще далі назад і сповільнило відновлення. Чого ж такого встиг накоїти Ріктатор за свої неповні 4 роки в команді? Давайте складемо рейтинг його провалів.
30. Сказав дурну тираду про легендарних «кельтів» 80-х
Почнемо з простого - з післяматчевій прес-конференції, на якій за одну коротку промову Пітіно встиг образити уболівальників, місто і свою нинішню команду.
«Леррі Берд не входить в ті двері, фанати. Кевін Мак-Хейл не входить в ті двері, Роберт Періш не входить в ті двері. Якщо ви чекаєте, що вони увійдуть, вони сиві і старі. У нас тут молода і працездатна команда, яка буде рости. Люди цього не розуміють. Чим швидше вони зрозуміють, що ті троє вже не ввійдуть в двері, тим буде краще це місто. [...] І якщо ви вважаєте, що я піддамся негативу, то ви помиляєтеся. Не ту людину ви запросили очолити цю команду ».
29. Попався на очі власникові «Селтікс» до Берда
А адже теоретично в тому самому 2000 році Леррі цілком міг увійти в ті двері. У 1997 році Берд прямо заявляв про те, що має намір тренувати в НБА. Але власник команди Пол Гастон запропонував Леррі тільки роль генерального менеджера, тому що вже домовився з Пітіно. Берд хотів бути саме тренером, розуміючи, що сили на таку роботу у нього є тільки зараз - в результаті пішов в «Індіану», відпрацювавши там 3 роки перед відходом на менеджерську позицію. Ах да, там він довів свою команду до фіналу і став найкращим тренером року. Пітіно за той же термін навіть не здався в плей-офф жодного разу.
28. Не сподобався уболівальникам
Але ж на своїй презентації в 1997 році Пітіно пообіцяв уболівальникам за три роки вийти в плей-офф. Свою обіцянку він, звичайно, не дотримав. Команда під його керівництвом грала настільки слабо, що на неї перестали ходити глядачі. У 2000 році «Селтікс» встановили свій найгірший показник відвідуваності з 1978 року (тобто ще до того, як в лігу прийшов Леррі Берд). Навіть на сумну команду Ем Ел Карра в сезоні-1 996/97 ходили краще.
27. Набрав в «Селтікс» гравців зі своєї студентської команди
У Пітіно була якась нав'язлива ідея зібрати в «Селтікс» всіх своїх гравців з чемпіонської команди Університету Кентуккі 1996 року. До моменту приходу в клуб у нього вже був Антуан Уокер, пізніше він задрафтував Рона Мерсера і виміняв Уолтера Маккарті. Потім в «Бостон» прибуде і Тоні Далекому. Не те що б ці гравці були чимось гірші за інших, але подібна вибірковість явно натякала, що Пітіно хоче працювати тільки зі «своїми». А це ні до чого доброго не приводить.
26. Ввів в штаб своїх протеже
Та ж історія і з асистентами Пітіно. Будь-який тренер або менеджер приходить в нову команду не один, а зі своїми помічниками. Але «Слік Рік» просто вичистив всю стару гвардію - Кей Сі Джонса, Денніса Джонсона - і ввів на їх посади своїх знайомих по Університету Кентуккі. У тому числі призначив Тіма Сайфера - свого менеджера по екіпіровці в Кентуккі - спеціальним асистентом президента «Селтікс».
25. Позбувся Ді Брауна
Не тільки від заслужених тренерів позбавлявся Пітіно, але і від авторитетних гравців. Наприклад, від Ді Брауна. До 1998 року Браун вже був глибоким скамеечніком, але він був капітаном команди, мав голос в роздягальні і був останнім сполучною ланкою з переможним минулим: Ді Браун встиг пограти з Бердом в одній команді. Слово самому Ді: «Пітіно дуже егоцентричний. «Люди приходять на ігри подивитися, як я треную», - ось що він думає весь час. І йому не потрібні для цього ветерани ».
24. Позбувся Ріка Фокса
Ді Браун був не першим капітаном, якого викреслив зі складу Пітіно. У 1997 році, тільки заступивши на пост тренера і генерального менеджера, Пітіно відмовився від послуг вільного агента Ріка Фокса. Причому в якій манері - не чекаючи, коли хтось тезці Фоксу запропонує контракт, а просто відмовившись від прав на нього. Ріку-менеджеру потрібно було вільне місце під стелею зарплат, щоб підписати вільних агентів (і цим місцем він розпорядився бездарніший нікуди, про це ми ще згадаємо), а для цього «Селтікс» потрібно було відмовитися від усіх своїх вільних агентів. Під роздачу потрапив і Рік-гравець. Фокс образився, пішов в «Лейкерс», взяв там 17 номер (у "Бостона" до того моменту було 16 чемпіонських, Фокс пообіцяв, що свій перший добуде раніше, ніж «Селтікс» своє 17-е), завоював там три персня.
23. Зробив Уокера капітаном в 21 рік
На звільнену вакансію капітана Пітіно відрядив Антуана Уокера - сильного баскетболіста в той час, але зовсім не призначеного бути лідером команди. Уокер іноді грав натхненно, а іноді забував підбирати м'ячі, неохоче повертався не тільки на захист, а й в атаку, околачіваясь півматчу у центрального кола, і кидав так багато триочкових тільки тому, що немає четирехочкових. Справжнього лідера команді довелося чекати до тих пір, поки не змужнів Пірс до початку нового тисячоліття. Але до того моменту Пітіно вже не було в «Бостоні».
22. посварилась з Пірсом і Уокером
Здавалося б - у тебе молода команда, в якій є два олл-стара. Цілком очевидно, що потрібно підтримувати хороші відносини зі своїми кращими гравцями. Але Пітіно постійними криками з лави, своїм вічним ниттям і нескінченної критикою настільки дратував і Пірса ( «Чому ти так довго тримаєш м'яч?»), І Уокера ( «Цей товстун нічого не може зробити правильно!»), Що не отримав ніякої підтримки від своєї команди. Коли тренер не може налагодити стосунки в колективі, колектив приречений.
21. Продовжив Тоні Бетті
В одному з трейдів Пітіно, здавалося б, пощастило. Він отримав Тоні Бетті - неяскравого і невисокого, але працьовитого центрового. Та ще й на дуже дешевому контракті. Але Рик не був би Ріком, якби не зіпсував все відразу ж. Пітіно запропонував Бетті продовження контракту на 6 років і на 25,2 млн. А це серйозні гроші для 2000 року. При цьому до того моменту Тоні грав у Пітіно з лавки і всього по 20 хвилин за гру. Так собі інвестиція вийшла.
Крім того, Тоні не мав ні найменшого уявлення про культуру «Селтікс». Коли йому не сподобалася критика Томмі Хейнсона, коментував гру на телебаченні, Бетті роздратовано запитав Седріка Максвелла, легенду «Бостона» і коментатора на радіо: «А Томмі взагалі коли-небудь де-небудь тренував, раз так погано висловлюється про нашу тактику?» - «Так, - відповів Седрик - тут, в Бостоні. Два чемпіонства завоював ».
20. Обміняв два піки другого раунду на Йосипа Сесара
З якоїсь нікому не відомої причини 2000 року Пітіно захотів виміняти у «Сіетла» обраного на драфті під 47-м номером хорватського захисника Йосипа Сесара. Заради цього «Селтікс» розлучилися з двома піками другого раунду. Ціна невелика, але в будь-якому випадку 2 більше 1, і «Бостон» витратив на гравця, який жодного разу навіть не розмовляв згодом з командою про контракт, подвійну ціну. У підсумку «кельтів" не дісталися 38 і 39 піки на драфті-2001, під якими можна було отримати Ерла Уотсона, Карлоса Арройо, Моріса Еванса, Джамар Муна, Боббі Сіммонса або навіть Андреса Носьоні.
Права на Йосипа Сесара належали «Бостону» до 2011 року, на той час хорват вже став тренером юнацької команди «Цибони».
19. задрафтував Жерома Мойзо
Отримати за два піки другого раунду одного гравця - це далеко не саме дурне з того, що табір Пітіно зробив в день драфту НБА в 2000 році. Ніякої слабкий рівень драфта не може стати виправданням вибору жахливого гравця серед лотерейних піків. Пітіно зробив якраз це, вибравши під 11-м номером французького форварда Жерома Мойзо, який був занадто слабкий, щоб грати центру, занадто повільний, щоб грати легкого форварда, і занадто індиферентний, щоб підміняти Антуана Уокера на позиції четвертого номера.
На одному з найслабших драфтів в історії Пітіно вибрав самого слабкого гравця. Мойзо став єдиним з перших 23 номерів того драфта, хто не зіграв 150 ігор в НБА. А за «Селтікс» француз не зіграв і 150 хвилин. Тюркоглу, Маглойр, Квентін Річардсон, Морріс Пітерсон - навіть на такому, що не самому грізному тлі, Пітіно примудрився облажаться.
18. Вибрав Мерсера замість Макгрейді
Подібні речі можна розгледіти тільки через кілька років, а тоді, в 1997 році, ніхто не міг уявити, наскільки велика різниця в потенціалах Рона Мерсера, шостого номера драфту, і Трейсі Макгрейді - дев'ятого номера. Ті-Мак був всього лише школярем, а Мерсер - одним з лідерів найсильнішої студентської програми тих часів - Університету Кентуккі.
Але від цього не стає менш прикро. Обидва свінгмена страждали від травм, але МакГрейд тримається в НБА досі, а Мерсера давно слід прохолов. Мерсер відразу завоював місце в складі, МакГрейд знадобилося кілька років, щоб змужніти, і тим не менш Трейсі став зіркою і надпопулярним гравцем, а Рон - лише одним із сотень середніх баскетболістів, яким до того ж долею був визначений дуже короткий термін придатності. До 2005 року Мерсер пішов на пенсію.
17. Обміняв Мерсера на Фортсона
Мерсер - НЕ Макгрейді, як з'ясувалося, але він все одно був найкориснішим гравцем. Проте Рік Пітіно після двох сезонів Рона в команді вирішив скинути свого стартового атакуючого захисника, дати це місце незадрафтованному Едріану Гриффину, а натомість отримати Денні Фортсона, який щільно засів на лаву - адже на позиції важкого форварда (єдиною, на якій міг грати Фортсон) в команді вже були Уокер, Бетті і Маккарті.
Пітіно ставив низькорослого товстуна центром, намагався вмістити його з Уокером на двох позиціях форварда, але нічого не виходило, і замість агресивної гри на чужому кільці «Селтікс» і Пітіно отримали від Денні тріщину в нозі і кілька місяців простою. Лише через один сезон в команді Фортсон її покинув - травмованого бігмена скинули в «Голден Стейт» за контракти «мертвих душ», які завершили кар'єру. В кінцевому підсумку за Мерсера «Бостон» не отримав практично нічого. За три сезони 6 номер драфту перетворився в порожнечу ... «Трейдер Рік» у всій красі.
16. Погодився прийти в «Селтікс» тільки заради Данкана
На драфті 1997 роки не було сумнівів, хто піде першим. В лігу приходив Тім Данкан - людина, обравши якого, команда забезпечувала собі світле майбутнє - в цьому не було сумнівів уже тоді, 21 рік тому. Закінчивши сезон з другим найгіршим результатом, «Бостон» забезпечив собі 27,5% шансів на перемогу в преддрафтовой лотереї, адже найгірша команда того сезону - новачки «Ванкувер Гріззліз» - не мала права вибирати першої. Крім того, в розпорядженні «Селтікс» виявився драфтпік «Далласа», який виміняли за рік до того; «Маверікс» закінчили сезон шостими з кінця, а значить у «кельтів» були підсумкові 36,3% на те, щоб дістати Данкана. 36,3% - це найвищий показник в історії лотереї драфта.
Про це, мабуть, відразу подумав і Пітіно. Для нього що 36,3%, що 50%, що 99% - було все одно. Він був упевнений в тому, що Данкан стане «кельтом». І в очікуванні того, що йому незабаром належить тренувати кращого з усіх молодих гравців за останні 10 років, Рик підписав контракт з «Селтікс». Чи варто говорити, що «Бостону» ніякого Данкана не дісталося? ..
15. Розповів всім про це ще до свого відходу
Як кажуть вболівальники «кельтів», за час свого перебування в Бостоні Пітіно зробив дві хороші речі: перша - побудував тренувальну базу в Уолтем. Друга - пішов.
Але навіть це він зробив неправильно. Ще в сезоні-1999/2000, за рік до відходу, Пітіно розповів пресі, що погодився працювати в «Селтікс» тільки заради того, щоб потренувати Данкана. Тоді ж він відзначив, що якщо бостонская команда не стане грати краще, він піде у відставку.
І як цю заяву повинні були розуміти гравці? «Я не хотів грати вами, я хотів грати Данканом, а ви такі нездари, що мені набридло, і я скоро піду від вас»? Ні, так мотивувати свою команду не можна. Так само як не можна такі речі говорити скривдженим уболівальникам і готовим роздерти журналістам. Рік навіть пообіцяв закінчити сезон-2000/01, але в підсумку втік ще в січні. Пізніше Пітіно ніяк не відходив від мантри Данкана, стверджуючи, що якби «фішка лягла» і Тім потрапив би в «Селтікс», як Рик і припускав, то він все ще тренував би в НБА.
14. Був упевнений в тому, що отримає Новіцкі
Через рік після ситуації з Данканом «Бостон» націлився на ще одного майбутнього гравця-символу і знову його упустив. Кріс Уоллес, в ту пору права рука Пітіно на менеджерський посту, переглядав молодого білявого німця з дивним кидком і розпізнав у ньому «нового Берда». Уоллес відразу розповів про свої спостереження Пітіно, і Рік запросив Новіцкі на «таємний перегляд» - такою, якою Пітіно любив влаштовувати для школярів, яких вербував в Університет Кентуккі.
Пітіно організував закрите тренування для Дірка, поставивши охорону навколо залу. Рік був упевнений, що ніхто більше не зазіхне на Новіцкі. Але Пітіно знову не розумів різниці між реаліями НБА та студентської вербуванням. Звичайно ж, про Дірк знав не тільки офіс «Бостона». І молодий німець потрапив в зону інтересу хитрого Дона Нельсона. У той час як Нельсон влаштовував махінації з обміном драфт-піків, щоб отримати і Новіцкі, і Неша з «Фінікса», штаб Пітіно в своїй впевненості не робив нічого. І коли прийшов вечір драфта, і Новіцкі під 9-м номером пішов прямо перед носом у "Бостона", Пітіно запанікував. Як він сам пізніше зізнавався, у нього не було запасного плану. Він глянув на список гравців, що залишилися і вибрав того, хто вище всіх стояв в мок-драфті - а їм був юний Пол Пірс, що котирувався в п'ятірці, але з якихось причин ніким не обраний. У вряди-годи людині, потворно попрацювати на драфті, пощастило - Пітіно отримав в свою команду майбутнього члена Залу Слави. Якого він не збирався брати, чи не переглядав на тренуваннях і навіть жодного разу не дзвонив тренеру Пірса в коледжі Рою Вільямсу, щоб дізнатися, чого варто Пол.
13. розсварився з «Філадельфією» і не отримав Ван Хорна
Не тільки в Новіцкі в Бостоні бачили «нового Берда». Такого гравця в 90-е шукали постійно, і однією з кандидатур вважався Кіт Ван Хорн. Зараз заднім розумом легко заявити, що Ван Хорн не вартував місця в топ-3 свого драфта, але перед драфтом 1997 року акції Ван Хорна котирувалися дуже високо - і справедливості заради, перші сезони в НБА Кіт провів досить яскраво.
Першим, як уже сказано, на тому драфті міг піти тільки одна людина - Данкан. «Бостону» за результатами лотереї дісталися третій і шостий вибори. Вибирати другий «Філадельфія», здавалося, не була загрозою для комерційних «Селтікс» забрати Ван Хорна - ще до драфта Кіт відмовився від перегляду в «Філадельфії», вважаючи, що у команди немає майбутнього. Було очевидно, що «Сіксерс» нема чого вибирати гравця, який відмовляється виступати за команду, а тому не було ніяких перешкод, щоб «Бостон», який був миліший душі Ван Хорна, отримав свого «нового Берда».
Ось тільки Пітіно за кілька місяців на посаді головного в «Селтікс» примудрився посваритися з «Філой» настільки, що ті в помсту вибрали Ван Хорна і обміняли в «Нетс» в день драфту - тільки б той не дістався «Бостону». Класно зіграно, Рик.
12. Намагався зробити захисної команду з атакуючих гравців
Навіть прихильники тренерського таланту Пітіно не стануть стверджувати, що Рік володіє широким тактичним арсеналом. Всі успішні команди Пітіно базувалися на одній і тій же захисної основі - «full court press», тобто пресинг по всьому майданчику. Ця система особливо добре діє проти недосвідчених команд (див. Студентський баскетбол), але досвідчені баскетболісти-професіонали вже давно дану тактику розкусили.
Але проблема пресингу імені Пітіно в «Бостоні» полягала навіть не в тому, що суперники легко з цим пресингом справлялися. Система була приречена, бо виконавці у Ріка підібралися зовсім іншого плану. Троє основних баскетболістів «Селтікс» епохи Ріка Пітіно - це Антуан Уокер, Пол Пірс і Кенні Андерсон. Скажіть, хто з них витривалий, швидкий і хороший в захисті і пресингу?
11. Відпустив Брюса Боуена
А ось хто точно підійшов би під систему метчап-пресинг, так це «ланцюгова пес» Брюс Боуен, Який візьме в команді Грега Поповича три перснів, будучи найважлівішім елементом захисту «Сперс». Насправді Боуен может буті вдячний Пітіно - самє тій давши шанс Брюсу, жівотіє в нижчих лігах и в командах іншого французького дівізіону (одна хвилина в складі «Хіт" не береться до уваги). У перший свій повний сезон в НБА Боуен став повноцінним гравцем ротації «Селтікс», а Пітіно називав його «Джоном Хавлічек без кидка» і стверджував: «Швидше я вб'ю себе, ніж обміняю Боуена».
Але в наступному сезоні Пітіно жорстко обмежив ігровий час Брюса. Неясно, що послужило цьому причиною, але наступного літа Рік не став продовжувати з Боуеном контракт, вважаючи за краще йому ще одного «діаманта» з нижчих ліг 25-річного новачка Едріана Гріффіна. Боуен засмутився таким поворотом подій: «Щонайменше, це було дивно. Звичайно, це все бізнес - іноді ти подобаєшся комусь, іноді немає. Це стало неприємним сюрпризом, але таке рішення, не можу їх звинувачувати за це. Я також радий за Едріана, з ним було дуже приємно виступати в Літньої Лізі ». Уже через два сезони після виходу з «Селтікс» Боуен потрапить в символічну збірну щодо захисту.
10. Обміняв Еріка Вільямса на два піки другого раунду
В одному з інтерв'ю практично відразу після призначення Рік Пітіно назвав легкого форварда своєї нової команди Еріка Вільямса «фундаментом команди». І дійсно, второгодка Ерік Вільямс дуже добре виглядав в минулому сезоні. Однак через пару місяців після своєї заяви Рік вже обміняв молодого форварда в «Денвер». Яка вартість «фундаменту», на думку Пітіно? Два піку другого раунду. Стільки ж, нагадаємо, коштував Йосип Сесар.
На цьому історія взаємин Ріка Пітіно і Еріка Вільямса не скінчилася. Через два сезони, влітку 1999 року, Пітіно вирішив позбутися від Мерсера. На додачу до отриманого в результаті трейда з «Денвером» Денні Фортсону «Бостон» отримав назад свого екс-гравця Еріка Вільямса. Але тільки вже з історією серйозних травм колін і не дуже приємним контрактом - 22,2 млн. На 5 років. У підсумку замість хлопця, який міг би набирати в перспективі 20 очок за матч, «Селтікс» отримали того ж самого хлопця - але набирає 8 очок. За цю трансформацію «Бостон» ще й доплатив, виходить ...
9. Підписав Тревіса Найта на 7-річний контракт
Був в НБА такий культовий персонаж, Тревіс Найт - відомий своїм, прямо скажемо, раздолбайства. Зараз він живе десь в Нікарагуа, володіє нічним клубом, але мова навіть не про це. Коли Тревіс виставився на драфт в 1996 році, його обрали в першому раунді «Буллс». Подивившись на нього в справі влітку, «Буллс» - небачене справа! - відмовилися від прав на Тревіса Найта, порахувавши, що гарантована центровому зарплата за контрактом новачка - це занадто багато для подібного гравця.
Тоді Найта підібрали «Лейкерс», де він скромно провів один сезон - 16 хвилин в середньому, 4,8 очка, 4,5 підбору. Майстру по розкриттю талантів Ріку Пітіно така статистика здалася прекрасною, і він підмахнув Найта ... відразу на семирічний контракт ... і на 22 млн. Доларів. Пітіно бачив в Тревіс «центрового майбутнього», але майбутнє тривало всього рік. Після одного сезону «Бостон» поспішив позбутися від центрового, який під час підписання жирного контракту з «Селтікс» заявляв: «Мені б радіти цьому, але я поки не радий, тому що до сих пір відчуваю відданість« Лейкерс ». Ну, як раз в «Лейкерс» його назад і обміняли, скатертиною доріжка, Тревіс Найт.
8. Підписав Кріса Міллза на 7-річний контракт
Якщо ви думаєте, що контракт Тревісу Найту був гіршим семирічним контрактом, який Пітіно запропонував влітку 1997 року відразу після вступу на посаду президента клубу, то ви ще не зрозуміли всієї глибини величі Ріктатора. У 1997 році Рік Пітіно підписав Кріса Міллза на 7 років і 25 мільйонів, сказавши, що ось вона - заміна скинутому задарма Еріку Вільямсу!
Ця історія почалася ... ще в 1989 році. Пітіно тільки заступив на пост (як знайомо) головного тренера команди Університету Кентуккі, і його команду поповнив багатообіцяючий школяр Кріс Міллз. Через рік з'ясується, що Міллз отримав некотрая суму грошей, яка визначила його вибір коледжу, і в підсумку через скандал з хабаром Міллза перевели в Університет Арізони. І ось в 1997 році Пітіно все ж отримує в своє розпорядження Міллза, вже 27-річного ветерана НБА, розхвалюючи, яку стабільність дасть Кріс молодий бостонської команді ... Кріс повинен був стати найбільш високооплачуваним гравцем «Селтікс» - при статистикою 13 очок і 6 підбирань в попередньому сезоні це могло б здатися жартом, якби за всім цим стояло не Пітіно.
7. Обміняв Кріса Міллза через два місяці після укладення контракту
Але і це не все! Як то кажуть, Рик ніколи не бреше, він просто користується своїм правом змінити свою думку в останній момент. Ще до старту тренувального табору Пітіно вирішив, що йому не потрібен Міллз, а потрібен хтось вищий, потужний і підбирає. Крім того, Пітіно раптом виявив, що Міллз не так швидко бігає, як він очікував.
«Кріс Міллз дає нам стабільність і прекрасний захист. Але я думаю, Кріс з тих гравців, які показують блискучу гру тільки в оточенні сильних баскетболістів. Якщо його поставити до нас, в команду, яка тільки вчиться, не можна отримати від нього ту ж віддачу », - заявив Слик Рік. І обміняв свежеподпісанного Міллза в «Нью-Йорк» на чотирьох гравців з далекого кінця лави «Нікс». З тієї четвірки в «Бостоні» залишиться тільки Уолтер Маккарті - улюбленець натовпу, безумовно, - але при цьому баскетболіст, який грав менше 20 хвилин в середньому і набирав менше 6 очок.
Забавно, але в 2003 році в рамках обміну Антуана Уокера в «Даллас» бостонская команда отримала від «Мевс» контракт закінчив кар'єру Кріса Міллза - це був останній рік того самого семирічного контракту, який даремно уклав з Міллз Пітіно в 1997 році.
6. Обміняв пік першого раунду на Потапенко ...
Перший постлокаутний драфт 1999 року вважався одним з найглибших драфтів в історії і був чудовою можливістю поправити свої справи нужденним франшизам. На тому драфті було обрано 9 учасників Матчу Всіх Зірок НБА, а також Одом, Террі, Маггетті, Поузі, Андре Міллер і кілька інших гравців, кар'єра яких склалася цілком гідно. Майбутніх членів Залу Слави там не було, але вибрати гравця, який допоможе команді, було нескладно; складніше було промахнутися.
Не доводиться сумніватися в тому, що Пітіно в своїй досконалості міг утнути і на драфті-1999. Але він випередив всі ці очікування - в березні того року «Селтікс» обмінюють свій пік на Віталія Потапенко ... Цей пік в результаті виявиться 8-м номером, і «Клівленд» вибере Андре Міллера. Крім Андре на той момент драфта вільними були Меріон, Террі, Артест, Кириленко. Але Пітіно оголосив, що новачки йому більше не потрібні, якими б талановитими вони не були. А Потапенко до того моменту був прямо-таки пропаленим ветераном, два сезони в НБА за плечима, та й не тільки за плечима, але і за спиною - за спиною Жідрунаса Ілгаускаса. Але Пітіно вирішив, що йому потрібен новий стартовий центр, посадив більш ефективного Тоні Бетті на лавку і з недавнім резервістом Потапенко на чолі програв 12 з наступних 15 зустрічей, убивши всі надії на плей-офф - і на посилення на драфті 1999 року.
5. ... і продовжив його на 6 років і 33 млн.
Не встиг «Бостон» отримати свого нового суперцентру, як Пітіно тут же закріпив права на Віталія на роки вперед. Всього через два дні після обміну (господи, два дня! Два дні пройшло всього!) Потапенко вже поставив підпис під новим контрактом - шестирічним угодою на 33 мільйони доларів. Божественний, дивовижно чудовий менеджмент Пітіно! «У нього гідна робоча етика, ми потребували зміцненні гри під кільцем, особливо в захисті. Віталій молодий, сильний, великий хлопець з відмінним потенціалом », - просторікував Пітіно.
А знаєте, що великий хлопець з потенціалом повинен в першу чергу робити в захисті під кільцем? Правильно, блокувати кидки суперника. За 4 роки в «Селтікс» Віталік сумарно наблокувалися дикі 90 кидків. Для порівняння, за той же термін форвард Уокер зробив 147 блоків, запасний бігме Бетті - 268, свінгмен Пірс - 267. У 2002 році залишилися три роки непідйомного контракту Потапенко обміняли в «Сіетл» на ще більш непідйомні три роки контракту Вина Бейкера (42 млн . сумарно, які «Селтікс виплачували до 2007 року).
Історична довідка: обраний на драфті 1999 року Ламар Одом наставив 95 блок-шотів за один тільки свій дебютний сезон в НБА.
4. Обміняв Біллапса на Андерсона
З 2000 по 2007 щороку чемпіонами НБА ставали гравці, які не добилися цього в «Селтікс» Ріка Пітіно (хоча ніхто не стверджує, що вони обов'язково домоглися б цього без Пітіно): Рік Фокс, Брюс Боуен, Антуан Уокер. А особливо прикро тим, хто пережив епоху Ріктатора в «Бостоні», було бачити, як приз найціннішому гравцеві Фіналу в 2004 році над головою підняв Чонсі Біллапс. Адже колись Чонсі був задрафтований саме «кельтами».
Біллапс виявився з породи спортсменів, які звуться «Лейт-Блумер» - пізно розкривають свій потенціал. Пітіно не зміг дочекатися, коли Чонсі зацвіте усіма барвами, і вирішив обміняти його на ветерана. Обізвавши наостанок Біллапса атакуючим захисником, а не чистим розігруючим, Рик відправив Чонсі в «Денвер», натомість отримавши Кенні Андерсона. Сам Пітіно стверджував, що Кенні - «кращий першокурсник, гру якого коли-небудь бачив у коледжі».
Можливо, той Андерсон з початку 90-х і був таким, але тільки десять років потому що втратив швидкість і кидок Кенні зовсім не допомагав зростанню команди. Передачі «розігруючий» Андерсон набирав в тому ж темпі, що і «атакуючий захисник» Біллапс. А коли Кенні перейшов в «Бостон», виявилося, що він заробляє більше, ніж Уокер, Пірс, Мерсер і Боуен - причому сумарно!
3. Виміняв Кріса Уоллеса з «Майамі»
Першою дією Пітіно на посаді президента «Селтікс» вважається драфт 1997 року, на якому Рик очікував отримати Данкана на багато років вперед, а отримав пару гравців, яких обміняв протягом двох років. Але насправді свою руйнівну діяльність Пітіно почав за місяць до драфту. Він обмінявся піками другого раунду з «Майамі Хіт», а зробив він це заради того, щоб роздобути з офісу «Майамі» собі в штаб генерального менеджера Кріса Уоллеса (де-факто головним в питаннях контрактів залишався президент Пітіно, а Уоллес був його першим асистентом ).
Можна навіть не згадувати ціну цього переходу Кріса Уоллеса - пік, який «Бостон» віддав, був тридцятим (можна було потрапити в Стівена Джексона або Ентоні Джонсона), а отримав лише 55-й вибір на драфті. Проблема в тому, що призначивши собі такого помічника, Пітіно прирік «Селтікс» на сумовите існування навіть після свого відходу - адже саме Кріс Уоллес змінив Пітіно на посаді, коли той пішов у відставку напередодні нового 2001 року. Уоллес славно продовжив традиції Пітіно: він вибрав в 1-му раунді драфта катастрофічних гравців в особі кедрик Брауна і Джо Форте; він не підписав жодного гідного вільного агента; а найжахливіше - він обміняв новачка Джо Джонсона і пік першого раунду на Родні Роджерса (27 ігор, пішов як вільний агент) і Тоні Далекому (89 ігор, пішов як доважок до Трейд Антуана Уокера на Рафа Лафренца).
Найгірше, що може зробити поганий управлінець - це залишити після себе такого ж бездарного наступника.
2. змістити Ауербаха з поста президента
Хоча легендарний Ауербах пішов з поста генерального менеджера «Селтікс» ще після чемпіонства 1984 года, він залишався президентом клубу і в більшості ключових питань щодо формування складу брав безпосередню участь. На жаль, власник команди Пол Гастон вирішив будувати команду в іншому напрямку.
Пітіно був призначений не тільки головним тренером і директором по баскетбольним операціями (той же ГМ, тільки з іншою назвою, - на цій посаді зараз перебуває і Денні Ейндж), але і президентом клубу - вища позиція в менеджменті баскетбольної команди. Цю роль 27 років виконував Ред Ауербах. Про призначення Пітіно на посаду президента Ред прикро дізнався немає від власника, а від преси. Ауербаху була запропонована почесна, але нікому не потрібна роль віце-голови ради директорів клубу.
Ауербах перестав брати участь в справах команди. «Для кожного вболівальника« кельтів », що живе в Новій Англії, Ред став членом сім'ї, поважним старим дідом, патріархом, людиною, присутність якого давало всім навколо відчуття безпеки. Ми знали - поки Ред поруч, «Селтікс» в хороших руках », - говорив Білл Сіммонс. На жаль, Ауербах був поруч, але був безпорадний. Реда часто критикували за відсутність серйозних змін в команді, за те, що він залишав ветеранів в команді так довго, як міг. Що ж, на зміну філософії «сімейного» клубу прийшла філософія нескінченного перелопачування складу. За шестирічну еру Пітіно-Уоллеса зелену майку надягали 68 гравців. За всю епоху «Великий трійці» з 1980 по 1993 - всього 67. Прибравши Ауербаха з поста президента, «Селтікс» втратили свою сутність, індивідуальність, філософію найбільшого баскетбольного клубу в історії.
1. Став головним тренером і президентом замість Леррі Брауна
До того, як звернутися до послуг Пітіно, власник «Бостона» Пол Гастон провів ряд переговорів з Леррі Брауном. До весни 1997 року в пост головного тренера в «Селтікс» претендували двоє: Браун і Пітіно. Однак Пітіно до того моменту вже встиг заявити, що ніякі гроші не зможуть змусити його піти з поста головного тренера баскетбольної команди Університету Кентуккі. Фаворитом вважався Леррі Браун.
І ось одного разу Пітіно і Браун перетинаються на турнірі з гольфу. У Брауна на руках пропозицію від «Бостона», і знаменитий тренер розмірковує, чи приймати його. Думаючи, що Пітіно вже відмовився від намірів боротися за вакансію, Леррі Браун по доброті душевній розповідає Пітіно про умови контракту. Пітіно в черговий раз «користується правом змінити свою думку в останній момент», дзвонить Гастону і каже, що знову зацікавлений в роботі. В результаті Пітіно виторговує собі контракт на 10 років і на 49,1 млн. - найдорожчий контракт для тренера НБА в ту пору, а також чини президента і директора з баскетбольних операцій.
Розсерджений Леррі Браун приймає пропозицію «Філадельфії» і стає тренером і генменеджеру «Сіксерз». В помсту Ріку він заявляє, що «Селтікс» не дістанеться на драфті Ван Хорн, навіть з огляду на небажання гравця виступати за дружину Брауна. Після ще кількох перепалок між представниками двох франшиз «Сіксерз» вибирають Ван Хорна і змінюють його в «Нью-Джерсі».
Поки Рік Пітіно безуспішно намагався вивести «Селтікс» в плей-офф, «Філадельфія» Леррі Брауна змогла потрапити у фінал НБА в 2001 році. Пізніше Браун піде в «Детройт» і завоює з командою титул чемпіона НБА в 2004 році. Стартова п'ятірка тієї команди:
- Чонсі Біллапс, обмінений з «Селтікс» в 1998 році;
- Бен Уоллес, який виступав за «Бостон» у Літній лізі в 1996 році, але не пробився до складу команди;
- Ріп Хемілтон, обраний на драфті 1999 року, якого могли взяти «Селтікс», якби у них було право вибору в 1 раунді (див. Трейд Віталія Потапенко);
- Тейшоун Прінс, обраний на драфті 2002 року, якого могли взяти «Селтікс», якби у них було право вибору в 1 раунді (див. Трейд Джо Джонсона);
- Рашид Уоллес, який потрапив з «Атланти» в «Детройт» в дедлайн 2004 року в тристоронньому трейде за участю «Бостона».
фото: REUTERS / Brian Snyder, Mike Blake, Ray Stubblebine, Jim Bourg, Pierre Ducharme; Gettyimages.ru / Doug Pensinger, Jamie Squire, Jed Jacobsohn / Allsport, Andy Lyons, Jonathan Ferrey
Рік Пітіно вже одного разу вбивав великий зелений клуб
Через 20 років після провалу в «Селтікс» знаменитий тренер береться за «Панатінаїкос».
Член Залу слави баскетболу Рік Пітіно, з ганьбою залишив студентський баскетбол в минулому році , Все-таки зміг знайти собі робоче місце. Втретє за кар'єру він змінює NCAA на професійний баскетбол. В НБА його кандидатура вже нікого не цікавить, але в Європі ще залишилися безумці .
Через тиждень Пітіно стане новим головним тренером грецького «Панатінаїкоса» . Ця новина відразу викликає дежа вю, адже більше 20 років тому він вже приходив в одну легендарну команду з зеленим трилисником.
І його роботу в Бостоні досі згадують виключно нецензурними виразами.
Текст вперше був опублікований 18 вересня 2012 року.
Правління Пітіно не просто не наблизило «Селтікс» до славних часів, воно відкинуло команду ще далі назад і сповільнило відновлення. Чого ж такого встиг накоїти Ріктатор за свої неповні 4 роки в команді? Давайте складемо рейтинг його провалів.
30. Сказав дурну тираду про легендарних «кельтів» 80-х
Почнемо з простого - з післяматчевій прес-конференції, на якій за одну коротку промову Пітіно встиг образити уболівальників, місто і свою нинішню команду.
«Леррі Берд не входить в ті двері, фанати. Кевін Мак-Хейл не входить в ті двері, Роберт Періш не входить в ті двері. Якщо ви чекаєте, що вони увійдуть, вони сиві і старі. У нас тут молода і працездатна команда, яка буде рости. Люди цього не розуміють. Чим швидше вони зрозуміють, що ті троє вже не ввійдуть в двері, тим буде краще це місто. [...] І якщо ви вважаєте, що я піддамся негативу, то ви помиляєтеся. Не ту людину ви запросили очолити цю команду ».
29. Попався на очі власникові «Селтікс» до Берда
А адже теоретично в тому самому 2000 році Леррі цілком міг увійти в ті двері. У 1997 році Берд прямо заявляв про те, що має намір тренувати в НБА. Але власник команди Пол Гастон запропонував Леррі тільки роль генерального менеджера, тому що вже домовився з Пітіно. Берд хотів бути саме тренером, розуміючи, що сили на таку роботу у нього є тільки зараз - в результаті пішов в «Індіану», відпрацювавши там 3 роки перед відходом на менеджерську позицію. Ах да, там він довів свою команду до фіналу і став найкращим тренером року. Пітіно за той же термін навіть не здався в плей-офф жодного разу.
28. Не сподобався уболівальникам
Але ж на своїй презентації в 1997 році Пітіно пообіцяв уболівальникам за три роки вийти в плей-офф. Свою обіцянку він, звичайно, не дотримав. Команда під його керівництвом грала настільки слабо, що на неї перестали ходити глядачі. У 2000 році «Селтікс» встановили свій найгірший показник відвідуваності з 1978 року (тобто ще до того, як в лігу прийшов Леррі Берд). Навіть на сумну команду Ем Ел Карра в сезоні-1996/97 ходили краще.
27. Набрав в «Селтікс» гравців зі своєї студентської команди
У Пітіно була якась нав'язлива ідея зібрати в «Селтікс» всіх своїх гравців з чемпіонської команди Університету Кентуккі 1996 року. До моменту приходу в клуб у нього вже був Антуан Уокер, пізніше він задрафтував Рона Мерсера і виміняв Уолтера Маккарті. Потім в «Бостон» прибуде і Тоні Далекому. Не те що б ці гравці були чимось гірші за інших, але подібна вибірковість явно натякала, що Пітіно хоче працювати тільки зі «своїми». А це ні до чого доброго не приводить.
26. Ввів в штаб своїх протеже
Та ж історія і з асистентами Пітіно. Будь-який тренер або менеджер приходить в нову команду не один, а зі своїми помічниками. Але «Слік Рік» просто вичистив всю стару гвардію - Кей Сі Джонса, Денніса Джонсона - і ввів на їх посади своїх знайомих по Університету Кентуккі. У тому числі призначив Тіма Сайфера - свого менеджера по екіпіровці в Кентуккі - спеціальним асистентом президента «Селтікс».
25. Позбувся Ді Брауна
Не тільки від заслужених тренерів позбавлявся Пітіно, але і від авторитетних гравців. Наприклад, від Ді Брауна. До 1998 року Браун вже був глибоким скамеечніком, але він був капітаном команди, мав голос в роздягальні і був останнім сполучною ланкою з переможним минулим: Ді Браун встиг пограти з Бердом в одній команді. Слово самому Ді: «Пітіно дуже егоцентричний. «Люди приходять на ігри подивитися, як я треную», - ось що він думає весь час. І йому не потрібні для цього ветерани ».
24. Позбувся Ріка Фокса
Ді Браун був не першим капітаном, якого викреслив зі складу Пітіно. У 1997 році, тільки заступивши на пост тренера і генерального менеджера, Пітіно відмовився від послуг вільного агента Ріка Фокса. Причому в якій манері - не чекаючи, коли хтось тезці Фоксу запропонує контракт, а просто відмовившись від прав на нього. Ріку-менеджеру потрібно було вільне місце під стелею зарплат, щоб підписати вільних агентів (і цим місцем він розпорядився бездарніший нікуди, про це ми ще згадаємо), а для цього «Селтікс» потрібно було відмовитися від усіх своїх вільних агентів. Під роздачу потрапив і Рік-гравець. Фокс образився, пішов в «Лейкерс», взяв там 17 номер (у "Бостона" до того моменту було 16 чемпіонських, Фокс пообіцяв, що свій перший добуде раніше, ніж «Селтікс» своє 17-е), завоював там три персня.
23. Зробив Уокера капітаном в 21 рік
На звільнену вакансію капітана Пітіно відрядив Антуана Уокера - сильного баскетболіста в той час, але зовсім не призначеного бути лідером команди. Уокер іноді грав натхненно, а іноді забував підбирати м'ячі, неохоче повертався не тільки на захист, а й в атаку, околачіваясь півматчу у центрального кола, і кидав так багато триочкових тільки тому, що немає четирехочкових. Справжнього лідера команді довелося чекати до тих пір, поки не змужнів Пірс до початку нового тисячоліття. Але до того моменту Пітіно вже не було в «Бостоні».
22. посварилась з Пірсом і Уокером
Здавалося б - у тебе молода команда, в якій є два олл-стара. Цілком очевидно, що потрібно підтримувати хороші відносини зі своїми кращими гравцями. Але Пітіно постійними криками з лави, своїм вічним ниттям і нескінченної критикою настільки дратував і Пірса ( «Чому ти так довго тримаєш м'яч?»), І Уокера ( «Цей товстун нічого не може зробити правильно!»), Що не отримав ніякої підтримки від своєї команди. Коли тренер не може налагодити стосунки в колективі, колектив приречений.
21. Продовжив Тоні Бетті
В одному з трейдів Пітіно, здавалося б, пощастило. Він отримав Тоні Бетті - неяскравого і невисокого, але працьовитого центрового. Та ще й на дуже дешевому контракті. Але Рик не був би Ріком, якби не зіпсував все відразу ж. Пітіно запропонував Бетті продовження контракту на 6 років і на 25,2 млн. А це серйозні гроші для 2000 року. При цьому до того моменту Тоні грав у Пітіно з лавки і всього по 20 хвилин за гру. Так собі інвестиція вийшла.
Крім того, Тоні не мав ні найменшого уявлення про культуру «Селтікс». Коли йому не сподобалася критика Томмі Хейнсона, коментував гру на телебаченні, Бетті роздратовано запитав Седріка Максвелла, легенду «Бостона» і коментатора на радіо: «А Томмі взагалі коли-небудь де-небудь тренував, раз так погано висловлюється про нашу тактику?» - «Так, - відповів Седрик - тут, в Бостоні. Два чемпіонства завоював ».
20. Обміняв два піки другого раунду на Йосипа Сесара
З якоїсь нікому не відомої причини 2000 року Пітіно захотів виміняти у «Сіетла» обраного на драфті під 47-м номером хорватського захисника Йосипа Сесара. Заради цього «Селтікс» розлучилися з двома піками другого раунду. Ціна невелика, але в будь-якому випадку 2 більше 1, і «Бостон» витратив на гравця, який жодного разу навіть не розмовляв згодом з командою про контракт, подвійну ціну. У підсумку «кельтів" не дісталися 38 і 39 піки на драфті-2001, під якими можна було отримати Ерла Уотсона, Карлоса Арройо, Моріса Еванса, Джамар Муна, Боббі Сіммонса або навіть Андреса Носьоні.
Права на Йосипа Сесара належали «Бостону» до 2011 року, на той час хорват вже став тренером юнацької команди «Цибони».
19. задрафтував Жерома Мойзо
Отримати за два піки другого раунду одного гравця - це далеко не саме дурне з того, що табір Пітіно зробив в день драфту НБА в 2000 році. Ніякої слабкий рівень драфта не може стати виправданням вибору жахливого гравця серед лотерейних піків. Пітіно зробив якраз це, вибравши під 11-м номером французького форварда Жерома Мойзо, який був занадто слабкий, щоб грати центру, занадто повільний, щоб грати легкого форварда, і занадто індиферентний, щоб підміняти Антуана Уокера на позиції четвертого номера.
На одному з найслабших драфтів в історії Пітіно вибрав самого слабкого гравця. Мойзо став єдиним з перших 23 номерів того драфта, хто не зіграв 150 ігор в НБА. А за «Селтікс» француз не зіграв і 150 хвилин. Тюркоглу, Маглойр, Квентін Річардсон, Морріс Пітерсон - навіть на такому, що не самому грізному тлі, Пітіно примудрився облажаться.
18. Вибрав Мерсера замість Макгрейді
Подібні речі можна розгледіти тільки через кілька років, а тоді, в 1997 році, ніхто не міг уявити, наскільки велика різниця в потенціалах Рона Мерсера, шостого номера драфту, і Трейсі Макгрейді - дев'ятого номера. Ті-Мак був всього лише школярем, а Мерсер - одним з лідерів найсильнішої студентської програми тих часів - Університету Кентуккі.
Але від цього не стає менш прикро. Обидва свінгмена страждали від травм, але МакГрейд тримається в НБА досі, а Мерсера давно слід прохолов. Мерсер відразу завоював місце в складі, МакГрейд знадобилося кілька років, щоб змужніти, і тим не менш Трейсі став зіркою і надпопулярним гравцем, а Рон - лише одним із сотень середніх баскетболістів, яким до того ж долею був визначений дуже короткий термін придатності. До 2005 року Мерсер пішов на пенсію.
17. Обміняв Мерсера на Фортсона
Мерсер - НЕ Макгрейді, як з'ясувалося, але він все одно був найкориснішим гравцем. Проте Рік Пітіно після двох сезонів Рона в команді вирішив скинути свого стартового атакуючого захисника, дати це місце незадрафтованному Едріану Гриффину, а натомість отримати Денні Фортсона, який щільно засів на лаву - адже на позиції важкого форварда (єдиною, на якій міг грати Фортсон) в команді вже були Уокер, Бетті і Маккарті.
Пітіно ставив низькорослого товстуна центром, намагався вмістити його з Уокером на двох позиціях форварда, але нічого не виходило, і замість агресивної гри на чужому кільці «Селтікс» і Пітіно отримали від Денні тріщину в нозі і кілька місяців простою. Лише через один сезон в команді Фортсон її покинув - травмованого бігмена скинули в «Голден Стейт» за контракти «мертвих душ», які завершили кар'єру. В кінцевому підсумку за Мерсера «Бостон» не отримав практично нічого. За три сезони 6 номер драфту перетворився в порожнечу ... «Трейдер Рік» у всій красі.
16. Погодився прийти в «Селтікс» тільки заради Данкана
На драфті 1997 роки не було сумнівів, хто піде першим. В лігу приходив Тім Данкан - людина, обравши якого, команда забезпечувала собі світле майбутнє - в цьому не було сумнівів уже тоді, 21 рік тому. Закінчивши сезон з другим найгіршим результатом, «Бостон» забезпечив собі 27,5% шансів на перемогу в преддрафтовой лотереї, адже найгірша команда того сезону - новачки «Ванкувер Гріззліз» - не мала права вибирати першої. Крім того, в розпорядженні «Селтікс» виявився драфтпік «Далласа», який виміняли за рік до того; «Маверікс» закінчили сезон шостими з кінця, а значить у «кельтів» були підсумкові 36,3% на те, щоб дістати Данкана. 36,3% - це найвищий показник в історії лотереї драфта.
Про це, мабуть, відразу подумав і Пітіно. Для нього що 36,3%, що 50%, що 99% - було все одно. Він був упевнений в тому, що Данкан стане «кельтом». І в очікуванні того, що йому незабаром належить тренувати кращого з усіх молодих гравців за останні 10 років, Рик підписав контракт з «Селтікс». Чи варто говорити, що «Бостону» ніякого Данкана не дісталося? ..
15. Розповів всім про це ще до свого відходу
Як кажуть вболівальники «кельтів», за час свого перебування в Бостоні Пітіно зробив дві хороші речі: перша - побудував тренувальну базу в Уолтем. Друга - пішов.
Але навіть це він зробив неправильно. Ще в сезоні-1999/2000, за рік до відходу, Пітіно розповів пресі, що погодився працювати в «Селтікс» тільки заради того, щоб потренувати Данкана. Тоді ж він відзначив, що якщо бостонская команда не стане грати краще, він піде у відставку.
І як цю заяву повинні були розуміти гравці? «Я не хотів грати вами, я хотів грати Данканом, а ви такі нездари, що мені набридло, і я скоро піду від вас»? Ні, так мотивувати свою команду не можна. Так само як не можна такі речі говорити скривдженим уболівальникам і готовим роздерти журналістам. Рік навіть пообіцяв закінчити сезон-2000/01, але в підсумку втік ще в січні. Пізніше Пітіно ніяк не відходив від мантри Данкана, стверджуючи, що якби «фішка лягла» і Тім потрапив би в «Селтікс», як Рик і припускав, то він все ще тренував би в НБА.
14. Був упевнений в тому, що отримає Новіцкі
Через рік після ситуації з Данканом «Бостон» націлився на ще одного майбутнього гравця-символу і знову його упустив. Кріс Уоллес, в ту пору права рука Пітіно на менеджерський посту, переглядав молодого білявого німця з дивним кидком і розпізнав у ньому «нового Берда». Уоллес відразу розповів про свої спостереження Пітіно, і Рік запросив Новіцкі на «таємний перегляд» - такою, якою Пітіно любив влаштовувати для школярів, яких вербував в Університет Кентуккі.
Пітіно організував закрите тренування для Дірка, поставивши охорону навколо залу. Рік був упевнений, що ніхто більше не зазіхне на Новіцкі. Але Пітіно знову не розумів різниці між реаліями НБА та студентської вербуванням. Звичайно ж, про Дірк знав не тільки офіс «Бостона». І молодий німець потрапив в зону інтересу хитрого Дона Нельсона. У той час як Нельсон влаштовував махінації з обміном драфт-піків, щоб отримати і Новіцкі, і Неша з «Фінікса», штаб Пітіно в своїй впевненості не робив нічого. І коли прийшов вечір драфта, і Новіцкі під 9-м номером пішов прямо перед носом у "Бостона", Пітіно запанікував. Як він сам пізніше зізнавався, у нього не було запасного плану. Він глянув на список гравців, що залишилися і вибрав того, хто вище всіх стояв в мок-драфті - а їм був юний Пол Пірс, що котирувався в п'ятірці, але з якихось причин ніким не обраний. У вряди-годи людині, потворно попрацювати на драфті, пощастило - Пітіно отримав в свою команду майбутнього члена Залу Слави. Якого він не збирався брати, чи не переглядав на тренуваннях і навіть жодного разу не дзвонив тренеру Пірса в коледжі Рою Вільямсу, щоб дізнатися, чого варто Пол.
13. розсварився з «Філадельфією» і не отримав Ван Хорна
Не тільки в Новіцкі в Бостоні бачили «нового Берда». Такого гравця в 90-е шукали постійно, і однією з кандидатур вважався Кіт Ван Хорн. Зараз заднім розумом легко заявити, що Ван Хорн не вартував місця в топ-3 свого драфта, але перед драфтом 1997 року акції Ван Хорна котирувалися дуже високо - і справедливості заради, перші сезони в НБА Кіт провів досить яскраво.
Першим, як уже сказано, на тому драфті міг піти тільки одна людина - Данкан. «Бостону» за результатами лотереї дісталися третій і шостий вибори. Вибирати другий «Філадельфія», здавалося, не була загрозою для комерційних «Селтікс» забрати Ван Хорна - ще до драфта Кіт відмовився від перегляду в «Філадельфії», вважаючи, що у команди немає майбутнього. Було очевидно, що «Сіксерс» нема чого вибирати гравця, який відмовляється виступати за команду, а тому не було ніяких перешкод, щоб «Бостон», який був миліший душі Ван Хорна, отримав свого «нового Берда».
Ось тільки Пітіно за кілька місяців на посаді головного в «Селтікс» примудрився посваритися з «Філой» настільки, що ті в помсту вибрали Ван Хорна і обміняли в «Нетс» в день драфту - тільки б той не дістався «Бостону». Класно зіграно, Рик.
12. Намагався зробити захисної команду з атакуючих гравців
Навіть прихильники тренерського таланту Пітіно не стануть стверджувати, що Рік володіє широким тактичним арсеналом. Всі успішні команди Пітіно базувалися на одній і тій же захисної основі - «full court press», тобто пресинг по всьому майданчику. Ця система особливо добре діє проти недосвідчених команд (див. Студентський баскетбол), але досвідчені баскетболісти-професіонали вже давно дану тактику розкусили.
Але проблема пресингу імені Пітіно в «Бостоні» полягала навіть не в тому, що суперники легко з цим пресингом справлялися. Система була приречена, бо виконавці у Ріка підібралися зовсім іншого плану. Троє основних баскетболістів «Селтікс» епохи Ріка Пітіно - це Антуан Уокер, Пол Пірс і Кенні Андерсон. Скажіть, хто з них витривалий, швидкий і хороший в захисті і пресингу?
11. Відпустив Брюса Боуена
Рік Пітіно вже одного разу вбивав великий зелений клуб
Через 20 років після провалу в «Селтікс» знаменитий тренер береться за «Панатінаїкос».
Член Залу слави баскетболу Рік Пітіно, з ганьбою залишив студентський баскетбол в минулому році , Все-таки зміг знайти собі робоче місце. Втретє за кар'єру він змінює NCAA на професійний баскетбол. В НБА його кандидатура вже нікого не цікавить, але в Європі ще залишилися безумці .
Через тиждень Пітіно стане новим головним тренером грецького «Панатінаїкоса» . Ця новина відразу викликає дежа вю, адже більше 20 років тому він вже приходив в одну легендарну команду з зеленим трилисником.
І його роботу в Бостоні досі згадують виключно нецензурними виразами.
Текст вперше був опублікований 18 вересня 2012 року.
Правління Пітіно не просто не наблизило «Селтікс» до славних часів, воно відкинуло команду ще далі назад і сповільнило відновлення. Чого ж такого встиг накоїти Ріктатор за свої неповні 4 роки в команді? Давайте складемо рейтинг його провалів.
30. Сказав дурну тираду про легендарних «кельтів» 80-х
Почнемо з простого - з післяматчевій прес-конференції, на якій за одну коротку промову Пітіно встиг образити уболівальників, місто і свою нинішню команду.
«Леррі Берд не входить в ті двері, фанати. Кевін Мак-Хейл не входить в ті двері, Роберт Періш не входить в ті двері. Якщо ви чекаєте, що вони увійдуть, вони сиві і старі. У нас тут молода і працездатна команда, яка буде рости. Люди цього не розуміють. Чим швидше вони зрозуміють, що ті троє вже не ввійдуть в двері, тим буде краще це місто. [...] І якщо ви вважаєте, що я піддамся негативу, то ви помиляєтеся. Не ту людину ви запросили очолити цю команду ».
29. Попався на очі власникові «Селтікс» до Берда
А адже теоретично в тому самому 2000 році Леррі цілком міг увійти в ті двері. У 1997 році Берд прямо заявляв про те, що має намір тренувати в НБА. Але власник команди Пол Гастон запропонував Леррі тільки роль генерального менеджера, тому що вже домовився з Пітіно. Берд хотів бути саме тренером, розуміючи, що сили на таку роботу у нього є тільки зараз - в результаті пішов в «Індіану», відпрацювавши там 3 роки перед відходом на менеджерську позицію. Ах да, там він довів свою команду до фіналу і став найкращим тренером року. Пітіно за той же термін навіть не здався в плей-офф жодного разу.
28. Не сподобався уболівальникам
Але ж на своїй презентації в 1997 році Пітіно пообіцяв уболівальникам за три роки вийти в плей-офф. Свою обіцянку він, звичайно, не дотримав. Команда під його керівництвом грала настільки слабо, що на неї перестали ходити глядачі. У 2000 році «Селтікс» встановили свій найгірший показник відвідуваності з 1978 року (тобто ще до того, як в лігу прийшов Леррі Берд). Навіть на сумну команду Ем Ел Карра в сезоні-1996/97 ходили краще.
27. Набрав в «Селтікс» гравців зі своєї студентської команди
У Пітіно була якась нав'язлива ідея зібрати в «Селтікс» всіх своїх гравців з чемпіонської команди Університету Кентуккі 1996 року. До моменту приходу в клуб у нього вже був Антуан Уокер, пізніше він задрафтував Рона Мерсера і виміняв Уолтера Маккарті. Потім в «Бостон» прибуде і Тоні Далекому. Не те що б ці гравці були чимось гірші за інших, але подібна вибірковість явно натякала, що Пітіно хоче працювати тільки зі «своїми». А це ні до чого доброго не приводить.
26. Ввів в штаб своїх протеже
Та ж історія і з асистентами Пітіно. Будь-який тренер або менеджер приходить в нову команду не один, а зі своїми помічниками. Але «Слік Рік» просто вичистив всю стару гвардію - Кей Сі Джонса, Денніса Джонсона - і ввів на їх посади своїх знайомих по Університету Кентуккі. У тому числі призначив Тіма Сайфера - свого менеджера по екіпіровці в Кентуккі - спеціальним асистентом президента «Селтікс».
25. Позбувся Ді Брауна
Не тільки від заслужених тренерів позбавлявся Пітіно, але і від авторитетних гравців. Наприклад, від Ді Брауна. До 1998 року Браун вже був глибоким скамеечніком, але він був капітаном команди, мав голос в роздягальні і був останнім сполучною ланкою з переможним минулим: Ді Браун встиг пограти з Бердом в одній команді. Слово самому Ді: «Пітіно дуже егоцентричний. «Люди приходять на ігри подивитися, як я треную», - ось що він думає весь час. І йому не потрібні для цього ветерани ».
24. Позбувся Ріка Фокса
Ді Браун був не першим капітаном, якого викреслив зі складу Пітіно. У 1997 році, тільки заступивши на пост тренера і генерального менеджера, Пітіно відмовився від послуг вільного агента Ріка Фокса. Причому в якій манері - не чекаючи, коли хтось тезці Фоксу запропонує контракт, а просто відмовившись від прав на нього. Ріку-менеджеру потрібно було вільне місце під стелею зарплат, щоб підписати вільних агентів (і цим місцем він розпорядився бездарніший нікуди, про це ми ще згадаємо), а для цього «Селтікс» потрібно було відмовитися від усіх своїх вільних агентів. Під роздачу потрапив і Рік-гравець. Фокс образився, пішов в «Лейкерс», взяв там 17 номер (у "Бостона" до того моменту було 16 чемпіонських, Фокс пообіцяв, що свій перший добуде раніше, ніж «Селтікс» своє 17-е), завоював там три персня.
23. Зробив Уокера капітаном в 21 рік
На звільнену вакансію капітана Пітіно відрядив Антуана Уокера - сильного баскетболіста в той час, але зовсім не призначеного бути лідером команди. Уокер іноді грав натхненно, а іноді забував підбирати м'ячі, неохоче повертався не тільки на захист, а й в атаку, околачіваясь півматчу у центрального кола, і кидав так багато триочкових тільки тому, що немає четирехочкових. Справжнього лідера команді довелося чекати до тих пір, поки не змужнів Пірс до початку нового тисячоліття. Але до того моменту Пітіно вже не було в «Бостоні».
22. посварилась з Пірсом і Уокером
Здавалося б - у тебе молода команда, в якій є два олл-стара. Цілком очевидно, що потрібно підтримувати хороші відносини зі своїми кращими гравцями. Але Пітіно постійними криками з лави, своїм вічним ниттям і нескінченної критикою настільки дратував і Пірса ( «Чому ти так довго тримаєш м'яч?»), І Уокера ( «Цей товстун нічого не може зробити правильно!»), Що не отримав ніякої підтримки від своєї команди. Коли тренер не може налагодити стосунки в колективі, колектив приречений.
21. Продовжив Тоні Бетті
В одному з трейдів Пітіно, здавалося б, пощастило. Він отримав Тоні Бетті - неяскравого і невисокого, але працьовитого центрового. Та ще й на дуже дешевому контракті. Але Рик не був би Ріком, якби не зіпсував все відразу ж. Пітіно запропонував Бетті продовження контракту на 6 років і на 25,2 млн. А це серйозні гроші для 2000 року. При цьому до того моменту Тоні грав у Пітіно з лавки і всього по 20 хвилин за гру. Так собі інвестиція вийшла.
Крім того, Тоні не мав ні найменшого уявлення про культуру «Селтікс». Коли йому не сподобалася критика Томмі Хейнсона, коментував гру на телебаченні, Бетті роздратовано запитав Седріка Максвелла, легенду «Бостона» і коментатора на радіо: «А Томмі взагалі коли-небудь де-небудь тренував, раз так погано висловлюється про нашу тактику?» - «Так, - відповів Седрик - тут, в Бостоні. Два чемпіонства завоював ».
20. Обміняв два піки другого раунду на Йосипа Сесара
З якоїсь нікому не відомої причини 2000 року Пітіно захотів виміняти у «Сіетла» обраного на драфті під 47-м номером хорватського захисника Йосипа Сесара. Заради цього «Селтікс» розлучилися з двома піками другого раунду. Ціна невелика, але в будь-якому випадку 2 більше 1, і «Бостон» витратив на гравця, який жодного разу навіть не розмовляв згодом з командою про контракт, подвійну ціну. У підсумку «кельтів" не дісталися 38 і 39 піки на драфті-2001, під якими можна було отримати Ерла Уотсона, Карлоса Арройо, Моріса Еванса, Джамар Муна, Боббі Сіммонса або навіть Андреса Носьоні.
Права на Йосипа Сесара належали «Бостону» до 2011 року, на той час хорват вже став тренером юнацької команди «Цибони».
19. задрафтував Жерома Мойзо
Отримати за два піки другого раунду одного гравця - це далеко не саме дурне з того, що табір Пітіно зробив в день драфту НБА в 2000 році. Ніякої слабкий рівень драфта не може стати виправданням вибору жахливого гравця серед лотерейних піків. Пітіно зробив якраз це, вибравши під 11-м номером французького форварда Жерома Мойзо, який був занадто слабкий, щоб грати центру, занадто повільний, щоб грати легкого форварда, і занадто індиферентний, щоб підміняти Антуана Уокера на позиції четвертого номера.
На одному з найслабших драфтів в історії Пітіно вибрав самого слабкого гравця. Мойзо став єдиним з перших 23 номерів того драфта, хто не зіграв 150 ігор в НБА. А за «Селтікс» француз не зіграв і 150 хвилин. Тюркоглу, Маглойр, Квентін Річардсон, Морріс Пітерсон - навіть на такому, що не самому грізному тлі, Пітіно примудрився облажаться.
18. Вибрав Мерсера замість Макгрейді
Подібні речі можна розгледіти тільки через кілька років, а тоді, в 1997 році, ніхто не міг уявити, наскільки велика різниця в потенціалах Рона Мерсера, шостого номера драфту, і Трейсі Макгрейді - дев'ятого номера. Ті-Мак був всього лише школярем, а Мерсер - одним з лідерів найсильнішої студентської програми тих часів - Університету Кентуккі.
Але від цього не стає менш прикро. Обидва свінгмена страждали від травм, але МакГрейд тримається в НБА досі, а Мерсера давно слід прохолов. Мерсер відразу завоював місце в складі, МакГрейд знадобилося кілька років, щоб змужніти, і тим не менш Трейсі став зіркою і надпопулярним гравцем, а Рон - лише одним із сотень середніх баскетболістів, яким до того ж долею був визначений дуже короткий термін придатності. До 2005 року Мерсер пішов на пенсію.
17. Обміняв Мерсера на Фортсона
Мерсер - НЕ Макгрейді, як з'ясувалося, але він все одно був найкориснішим гравцем. Проте Рік Пітіно після двох сезонів Рона в команді вирішив скинути свого стартового атакуючого захисника, дати це місце незадрафтованному Едріану Гриффину, а натомість отримати Денні Фортсона, який щільно засів на лаву - адже на позиції важкого форварда (єдиною, на якій міг грати Фортсон) в команді вже були Уокер, Бетті і Маккарті.
Пітіно ставив низькорослого товстуна центром, намагався вмістити його з Уокером на двох позиціях форварда, але нічого не виходило, і замість агресивної гри на чужому кільці «Селтікс» і Пітіно отримали від Денні тріщину в нозі і кілька місяців простою. Лише через один сезон в команді Фортсон її покинув - травмованого бігмена скинули в «Голден Стейт» за контракти «мертвих душ», які завершили кар'єру. В кінцевому підсумку за Мерсера «Бостон» не отримав практично нічого. За три сезони 6 номер драфту перетворився в порожнечу ... «Трейдер Рік» у всій красі.
16. Погодився прийти в «Селтікс» тільки заради Данкана
На драфті 1997 роки не було сумнівів, хто піде першим. В лігу приходив Тім Данкан - людина, обравши якого, команда забезпечувала собі світле майбутнє - в цьому не було сумнівів уже тоді, 21 рік тому. Закінчивши сезон з другим найгіршим результатом, «Бостон» забезпечив собі 27,5% шансів на перемогу в преддрафтовой лотереї, адже найгірша команда того сезону - новачки «Ванкувер Гріззліз» - не мала права вибирати першої. Крім того, в розпорядженні «Селтікс» виявився драфтпік «Далласа», який виміняли за рік до того; «Маверікс» закінчили сезон шостими з кінця, а значить у «кельтів» були підсумкові 36,3% на те, щоб дістати Данкана. 36,3% - це найвищий показник в історії лотереї драфта.
Про це, мабуть, відразу подумав і Пітіно. Для нього що 36,3%, що 50%, що 99% - було все одно. Він був упевнений в тому, що Данкан стане «кельтом». І в очікуванні того, що йому незабаром належить тренувати кращого з усіх молодих гравців за останні 10 років, Рик підписав контракт з «Селтікс». Чи варто говорити, що «Бостону» ніякого Данкана не дісталося? ..
15. Розповів всім про це ще до свого відходу
Як кажуть вболівальники «кельтів», за час свого перебування в Бостоні Пітіно зробив дві хороші речі: перша - побудував тренувальну базу в Уолтем. Друга - пішов.
Але навіть це він зробив неправильно. Ще в сезоні-1999/2000, за рік до відходу, Пітіно розповів пресі, що погодився працювати в «Селтікс» тільки заради того, щоб потренувати Данкана. Тоді ж він відзначив, що якщо бостонская команда не стане грати краще, він піде у відставку.
І як цю заяву повинні були розуміти гравці? «Я не хотів грати вами, я хотів грати Данканом, а ви такі нездари, що мені набридло, і я скоро піду від вас»? Ні, так мотивувати свою команду не можна. Так само як не можна такі речі говорити скривдженим уболівальникам і готовим роздерти журналістам. Рік навіть пообіцяв закінчити сезон-2000/01, але в підсумку втік ще в січні. Пізніше Пітіно ніяк не відходив від мантри Данкана, стверджуючи, що якби «фішка лягла» і Тім потрапив би в «Селтікс», як Рик і припускав, то він все ще тренував би в НБА.
14. Був упевнений в тому, що отримає Новіцкі
Через рік після ситуації з Данканом «Бостон» націлився на ще одного майбутнього гравця-символу і знову його упустив. Кріс Уоллес, в ту пору права рука Пітіно на менеджерський посту, переглядав молодого білявого німця з дивним кидком і розпізнав у ньому «нового Берда». Уоллес відразу розповів про свої спостереження Пітіно, і Рік запросив Новіцкі на «таємний перегляд» - такою, якою Пітіно любив влаштовувати для школярів, яких вербував в Університет Кентуккі.
Пітіно організував закрите тренування для Дірка, поставивши охорону навколо залу. Рік був упевнений, що ніхто більше не зазіхне на Новіцкі. Але Пітіно знову не розумів різниці між реаліями НБА та студентської вербуванням. Звичайно ж, про Дірк знав не тільки офіс «Бостона». І молодий німець потрапив в зону інтересу хитрого Дона Нельсона. У той час як Нельсон влаштовував махінації з обміном драфт-піків, щоб отримати і Новіцкі, і Неша з «Фінікса», штаб Пітіно в своїй впевненості не робив нічого. І коли прийшов вечір драфта, і Новіцкі під 9-м номером пішов прямо перед носом у "Бостона", Пітіно запанікував. Як він сам пізніше зізнавався, у нього не було запасного плану. Він глянув на список гравців, що залишилися і вибрав того, хто вище всіх стояв в мок-драфті - а їм був юний Пол Пірс, що котирувався в п'ятірці, але з якихось причин ніким не обраний. У вряди-годи людині, потворно попрацювати на драфті, пощастило - Пітіно отримав в свою команду майбутнього члена Залу Слави. Якого він не збирався брати, чи не переглядав на тренуваннях і навіть жодного разу не дзвонив тренеру Пірса в коледжі Рою Вільямсу, щоб дізнатися, чого варто Пол.
13. розсварився з «Філадельфією» і не отримав Ван Хорна
Не тільки в Новіцкі в Бостоні бачили «нового Берда». Такого гравця в 90-е шукали постійно, і однією з кандидатур вважався Кіт Ван Хорн. Зараз заднім розумом легко заявити, що Ван Хорн не вартував місця в топ-3 свого драфта, але перед драфтом 1997 року акції Ван Хорна котирувалися дуже високо - і справедливості заради, перші сезони в НБА Кіт провів досить яскраво.
Першим, як уже сказано, на тому драфті міг піти тільки одна людина - Данкан. «Бостону» за результатами лотереї дісталися третій і шостий вибори. Вибирати другий «Філадельфія», здавалося, не була загрозою для комерційних «Селтікс» забрати Ван Хорна - ще до драфта Кіт відмовився від перегляду в «Філадельфії», вважаючи, що у команди немає майбутнього. Було очевидно, що «Сіксерс» нема чого вибирати гравця, який відмовляється виступати за команду, а тому не було ніяких перешкод, щоб «Бостон», який був миліший душі Ван Хорна, отримав свого «нового Берда».
Ось тільки Пітіно за кілька місяців на посаді головного в «Селтікс» примудрився посваритися з «Філой» настільки, що ті в помсту вибрали Ван Хорна і обміняли в «Нетс» в день драфту - тільки б той не дістався «Бостону». Класно зіграно, Рик.
12. Намагався зробити захисної команду з атакуючих гравців
Навіть прихильники тренерського таланту Пітіно не стануть стверджувати, що Рік володіє широким тактичним арсеналом. Всі успішні команди Пітіно базувалися на одній і тій же захисної основі - «full court press», тобто пресинг по всьому майданчику. Ця система особливо добре діє проти недосвідчених команд (див. Студентський баскетбол), але досвідчені баскетболісти-професіонали вже давно дану тактику розкусили.
Але проблема пресингу імені Пітіно в «Бостоні» полягала навіть не в тому, що суперники легко з цим пресингом справлялися. Система була приречена, бо виконавці у Ріка підібралися зовсім іншого плану. Троє основних баскетболістів «Селтікс» епохи Ріка Пітіно - це Антуан Уокер, Пол Пірс і Кенні Андерсон. Скажіть, хто з них витривалий, швидкий і хороший в захисті і пресингу?
11. Відпустив Брюса Боуена
Рік Пітіно вже одного разу вбивав великий зелений клуб
Через 20 років після провалу в «Селтікс» знаменитий тренер береться за «Панатінаїкос».
Член Залу слави баскетболу Рік Пітіно, з ганьбою залишив студентський баскетбол в минулому році , Все-таки зміг знайти собі робоче місце. Втретє за кар'єру він змінює NCAA на професійний баскетбол. В НБА його кандидатура вже нікого не цікавить, але в Європі ще залишилися безумці .
Через тиждень Пітіно стане новим головним тренером грецького «Панатінаїкоса» . Ця новина відразу викликає дежа вю, адже більше 20 років тому він вже приходив в одну легендарну команду з зеленим трилисником.
І його роботу в Бостоні досі згадують виключно нецензурними виразами.
Текст вперше був опублікований 18 вересня 2012 року.
Правління Пітіно не просто не наблизило «Селтікс» до славних часів, воно відкинуло команду ще далі назад і сповільнило відновлення. Чого ж такого встиг накоїти Ріктатор за свої неповні 4 роки в команді? Давайте складемо рейтинг його провалів.
30. Сказав дурну тираду про легендарних «кельтів» 80-х
Почнемо з простого - з післяматчевій прес-конференції, на якій за одну коротку промову Пітіно встиг образити уболівальників, місто і свою нинішню команду.
«Леррі Берд не входить в ті двері, фанати. Кевін Мак-Хейл не входить в ті двері, Роберт Періш не входить в ті двері. Якщо ви чекаєте, що вони увійдуть, вони сиві і старі. У нас тут молода і працездатна команда, яка буде рости. Люди цього не розуміють. Чим швидше вони зрозуміють, що ті троє вже не ввійдуть в двері, тим буде краще це місто. [...] І якщо ви вважаєте, що я піддамся негативу, то ви помиляєтеся. Не ту людину ви запросили очолити цю команду ».
29. Попався на очі власникові «Селтікс» до Берда
А адже теоретично в тому самому 2000 році Леррі цілком міг увійти в ті двері. У 1997 році Берд прямо заявляв про те, що має намір тренувати в НБА. Але власник команди Пол Гастон запропонував Леррі тільки роль генерального менеджера, тому що вже домовився з Пітіно. Берд хотів бути саме тренером, розуміючи, що сили на таку роботу у нього є тільки зараз - в результаті пішов в «Індіану», відпрацювавши там 3 роки перед відходом на менеджерську позицію. Ах да, там він довів свою команду до фіналу і став найкращим тренером року. Пітіно за той же термін навіть не здався в плей-офф жодного разу.
28. Не сподобався уболівальникам
Але ж на своїй презентації в 1997 році Пітіно пообіцяв уболівальникам за три роки вийти в плей-офф. Свою обіцянку він, звичайно, не дотримав. Команда під його керівництвом грала настільки слабо, що на неї перестали ходити глядачі. У 2000 році «Селтікс» встановили свій найгірший показник відвідуваності з 1978 року (тобто ще до того, як в лігу прийшов Леррі Берд). Навіть на сумну команду Ем Ел Карра в сезоні-1996/97 ходили краще.
27. Набрав в «Селтікс» гравців зі своєї студентської команди
У Пітіно була якась нав'язлива ідея зібрати в «Селтікс» всіх своїх гравців з чемпіонської команди Університету Кентуккі 1996 року. До моменту приходу в клуб у нього вже був Антуан Уокер, пізніше він задрафтував Рона Мерсера і виміняв Уолтера Маккарті. Потім в «Бостон» прибуде і Тоні Далекому. Не те що б ці гравці були чимось гірші за інших, але подібна вибірковість явно натякала, що Пітіно хоче працювати тільки зі «своїми». А це ні до чого доброго не приводить.
26. Ввів в штаб своїх протеже
Та ж історія і з асистентами Пітіно. Будь-який тренер або менеджер приходить в нову команду не один, а зі своїми помічниками. Але «Слік Рік» просто вичистив всю стару гвардію - Кей Сі Джонса, Денніса Джонсона - і ввів на їх посади своїх знайомих по Університету Кентуккі. У тому числі призначив Тіма Сайфера - свого менеджера по екіпіровці в Кентуккі - спеціальним асистентом президента «Селтікс».
25. Позбувся Ді Брауна
Не тільки від заслужених тренерів позбавлявся Пітіно, але і від авторитетних гравців. Наприклад, від Ді Брауна. До 1998 року Браун вже був глибоким скамеечніком, але він був капітаном команди, мав голос в роздягальні і був останнім сполучною ланкою з переможним минулим: Ді Браун встиг пограти з Бердом в одній команді. Слово самому Ді: «Пітіно дуже егоцентричний. «Люди приходять на ігри подивитися, як я треную», - ось що він думає весь час. І йому не потрібні для цього ветерани ».
24. Позбувся Ріка Фокса
Ді Браун був не першим капітаном, якого викреслив зі складу Пітіно. У 1997 році, тільки заступивши на пост тренера і генерального менеджера, Пітіно відмовився від послуг вільного агента Ріка Фокса. Причому в якій манері - не чекаючи, коли хтось тезці Фоксу запропонує контракт, а просто відмовившись від прав на нього. Ріку-менеджеру потрібно було вільне місце під стелею зарплат, щоб підписати вільних агентів (і цим місцем він розпорядився бездарніший нікуди, про це ми ще згадаємо), а для цього «Селтікс» потрібно було відмовитися від усіх своїх вільних агентів. Під роздачу потрапив і Рік-гравець. Фокс образився, пішов в «Лейкерс», взяв там 17 номер (у "Бостона" до того моменту було 16 чемпіонських, Фокс пообіцяв, що свій перший добуде раніше, ніж «Селтікс» своє 17-е), завоював там три персня.
23. Зробив Уокера капітаном в 21 рік
На звільнену вакансію капітана Пітіно відрядив Антуана Уокера - сильного баскетболіста в той час, але зовсім не призначеного бути лідером команди. Уокер іноді грав натхненно, а іноді забував підбирати м'ячі, неохоче повертався не тільки на захист, а й в атаку, околачіваясь півматчу у центрального кола, і кидав так багато триочкових тільки тому, що немає четирехочкових. Справжнього лідера команді довелося чекати до тих пір, поки не змужнів Пірс до початку нового тисячоліття. Але до того моменту Пітіно вже не було в «Бостоні».
22. посварилась з Пірсом і Уокером
Здавалося б - у тебе молода команда, в якій є два олл-стара. Цілком очевидно, що потрібно підтримувати хороші відносини зі своїми кращими гравцями. Але Пітіно постійними криками з лави, своїм вічним ниттям і нескінченної критикою настільки дратував і Пірса ( «Чому ти так довго тримаєш м'яч?»), І Уокера ( «Цей товстун нічого не може зробити правильно!»), Що не отримав ніякої підтримки від своєї команди. Коли тренер не може налагодити стосунки в колективі, колектив приречений.
21. Продовжив Тоні Бетті
В одному з трейдів Пітіно, здавалося б, пощастило. Він отримав Тоні Бетті - неяскравого і невисокого, але працьовитого центрового. Та ще й на дуже дешевому контракті. Але Рик не був би Ріком, якби не зіпсував все відразу ж. Пітіно запропонував Бетті продовження контракту на 6 років і на 25,2 млн. А це серйозні гроші для 2000 року. При цьому до того моменту Тоні грав у Пітіно з лавки і всього по 20 хвилин за гру. Так собі інвестиція вийшла.
Крім того, Тоні не мав ні найменшого уявлення про культуру «Селтікс». Коли йому не сподобалася критика Томмі Хейнсона, коментував гру на телебаченні, Бетті роздратовано запитав Седріка Максвелла, легенду «Бостона» і коментатора на радіо: «А Томмі взагалі коли-небудь де-небудь тренував, раз так погано висловлюється про нашу тактику?» - «Так, - відповів Седрик - тут, в Бостоні. Два чемпіонства завоював ».
20. Обміняв два піки другого раунду на Йосипа Сесара
З якоїсь нікому не відомої причини 2000 року Пітіно захотів виміняти у «Сіетла» обраного на драфті під 47-м номером хорватського захисника Йосипа Сесара. Заради цього «Селтікс» розлучилися з двома піками другого раунду. Ціна невелика, але в будь-якому випадку 2 більше 1, і «Бостон» витратив на гравця, який жодного разу навіть не розмовляв згодом з командою про контракт, подвійну ціну. У підсумку «кельтів" не дісталися 38 і 39 піки на драфті-2001, під якими можна було отримати Ерла Уотсона, Карлоса Арройо, Моріса Еванса, Джамар Муна, Боббі Сіммонса або навіть Андреса Носьоні.
Права на Йосипа Сесара належали «Бостону» до 2011 року, на той час хорват вже став тренером юнацької команди «Цибони».
19. задрафтував Жерома Мойзо
Отримати за два піки другого раунду одного гравця - це далеко не саме дурне з того, що табір Пітіно зробив в день драфту НБА в 2000 році. Ніякої слабкий рівень драфта не може стати виправданням вибору жахливого гравця серед лотерейних піків. Пітіно зробив якраз це, вибравши під 11-м номером французького форварда Жерома Мойзо, який був занадто слабкий, щоб грати центру, занадто повільний, щоб грати легкого форварда, і занадто індиферентний, щоб підміняти Антуана Уокера на позиції четвертого номера.
На одному з найслабших драфтів в історії Пітіно вибрав самого слабкого гравця. Мойзо став єдиним з перших 23 номерів того драфта, хто не зіграв 150 ігор в НБА. А за «Селтікс» француз не зіграв і 150 хвилин. Тюркоглу, Маглойр, Квентін Річардсон, Морріс Пітерсон - навіть на такому, що не самому грізному тлі, Пітіно примудрився облажаться.
18. Вибрав Мерсера замість Макгрейді
Подібні речі можна розгледіти тільки через кілька років, а тоді, в 1997 році, ніхто не міг уявити, наскільки велика різниця в потенціалах Рона Мерсера, шостого номера драфту, і Трейсі Макгрейді - дев'ятого номера. Ті-Мак був всього лише школярем, а Мерсер - одним з лідерів найсильнішої студентської програми тих часів - Університету Кентуккі.
Але від цього не стає менш прикро. Обидва свінгмена страждали від травм, але МакГрейд тримається в НБА досі, а Мерсера давно слід прохолов. Мерсер відразу завоював місце в складі, МакГрейд знадобилося кілька років, щоб змужніти, і тим не менш Трейсі став зіркою і надпопулярним гравцем, а Рон - лише одним із сотень середніх баскетболістів, яким до того ж долею був визначений дуже короткий термін придатності. До 2005 року Мерсер пішов на пенсію.
17. Обміняв Мерсера на Фортсона
Мерсер - НЕ Макгрейді, як з'ясувалося, але він все одно був найкориснішим гравцем. Проте Рік Пітіно після двох сезонів Рона в команді вирішив скинути свого стартового атакуючого захисника, дати це місце незадрафтованному Едріану Гриффину, а натомість отримати Денні Фортсона, який щільно засів на лаву - адже на позиції важкого форварда (єдиною, на якій міг грати Фортсон) в команді вже були Уокер, Бетті і Маккарті.
Пітіно ставив низькорослого товстуна центром, намагався вмістити його з Уокером на двох позиціях форварда, але нічого не виходило, і замість агресивної гри на чужому кільці «Селтікс» і Пітіно отримали від Денні тріщину в нозі і кілька місяців простою. Лише через один сезон в команді Фортсон її покинув - травмованого бігмена скинули в «Голден Стейт» за контракти «мертвих душ», які завершили кар'єру. В кінцевому підсумку за Мерсера «Бостон» не отримав практично нічого. За три сезони 6 номер драфту перетворився в порожнечу ... «Трейдер Рік» у всій красі.
16. Погодився прийти в «Селтікс» тільки заради Данкана
На драфті 1997 роки не було сумнівів, хто піде першим. В лігу приходив Тім Данкан - людина, обравши якого, команда забезпечувала собі світле майбутнє - в цьому не було сумнівів уже тоді, 21 рік тому. Закінчивши сезон з другим найгіршим результатом, «Бостон» забезпечив собі 27,5% шансів на перемогу в преддрафтовой лотереї, адже найгірша команда того сезону - новачки «Ванкувер Гріззліз» - не мала права вибирати першої. Крім того, в розпорядженні «Селтікс» виявився драфтпік «Далласа», який виміняли за рік до того; «Маверікс» закінчили сезон шостими з кінця, а значить у «кельтів» були підсумкові 36,3% на те, щоб дістати Данкана. 36,3% - це найвищий показник в історії лотереї драфта.
Про це, мабуть, відразу подумав і Пітіно. Для нього що 36,3%, що 50%, що 99% - було все одно. Він був упевнений в тому, що Данкан стане «кельтом». І в очікуванні того, що йому незабаром належить тренувати кращого з усіх молодих гравців за останні 10 років, Рик підписав контракт з «Селтікс». Чи варто говорити, що «Бостону» ніякого Данкана не дісталося? ..
15. Розповів всім про це ще до свого відходу
Як кажуть вболівальники «кельтів», за час свого перебування в Бостоні Пітіно зробив дві хороші речі: перша - побудував тренувальну базу в Уолтем. Друга - пішов.
Але навіть це він зробив неправильно. Ще в сезоні-1999/2000, за рік до відходу, Пітіно розповів пресі, що погодився працювати в «Селтікс» тільки заради того, щоб потренувати Данкана. Тоді ж він відзначив, що якщо бостонская команда не стане грати краще, він піде у відставку.
І як цю заяву повинні були розуміти гравці? «Я не хотів грати вами, я хотів грати Данканом, а ви такі нездари, що мені набридло, і я скоро піду від вас»? Ні, так мотивувати свою команду не можна. Так само як не можна такі речі говорити скривдженим уболівальникам і готовим роздерти журналістам. Рік навіть пообіцяв закінчити сезон-2000/01, але в підсумку втік ще в січні. Пізніше Пітіно ніяк не відходив від мантри Данкана, стверджуючи, що якби «фішка лягла» і Тім потрапив би в «Селтікс», як Рик і припускав, то він все ще тренував би в НБА.
14. Був упевнений в тому, що отримає Новіцкі
Через рік після ситуації з Данканом «Бостон» націлився на ще одного майбутнього гравця-символу і знову його упустив. Кріс Уоллес, в ту пору права рука Пітіно на менеджерський посту, переглядав молодого білявого німця з дивним кидком і розпізнав у ньому «нового Берда». Уоллес відразу розповів про свої спостереження Пітіно, і Рік запросив Новіцкі на «таємний перегляд» - такою, якою Пітіно любив влаштовувати для школярів, яких вербував в Університет Кентуккі.
Пітіно організував закрите тренування для Дірка, поставивши охорону навколо залу. Рік був упевнений, що ніхто більше не зазіхне на Новіцкі. Але Пітіно знову не розумів різниці між реаліями НБА та студентської вербуванням. Звичайно ж, про Дірк знав не тільки офіс «Бостона». І молодий німець потрапив в зону інтересу хитрого Дона Нельсона. У той час як Нельсон влаштовував махінації з обміном драфт-піків, щоб отримати і Новіцкі, і Неша з «Фінікса», штаб Пітіно в своїй впевненості не робив нічого. І коли прийшов вечір драфта, і Новіцкі під 9-м номером пішов прямо перед носом у "Бостона", Пітіно запанікував. Як він сам пізніше зізнавався, у нього не було запасного плану. Він глянув на список гравців, що залишилися і вибрав того, хто вище всіх стояв в мок-драфті - а їм був юний Пол Пірс, що котирувався в п'ятірці, але з якихось причин ніким не обраний. У вряди-годи людині, потворно попрацювати на драфті, пощастило - Пітіно отримав в свою команду майбутнього члена Залу Слави. Якого він не збирався брати, чи не переглядав на тренуваннях і навіть жодного разу не дзвонив тренеру Пірса в коледжі Рою Вільямсу, щоб дізнатися, чого варто Пол.
13. розсварився з «Філадельфією» і не отримав Ван Хорна
Не тільки в Новіцкі в Бостоні бачили «нового Берда». Такого гравця в 90-е шукали постійно, і однією з кандидатур вважався Кіт Ван Хорн. Зараз заднім розумом легко заявити, що Ван Хорн не вартував місця в топ-3 свого драфта, але перед драфтом 1997 року акції Ван Хорна котирувалися дуже високо - і справедливості заради, перші сезони в НБА Кіт провів досить яскраво.
Першим, як уже сказано, на тому драфті міг піти тільки одна людина - Данкан. «Бостону» за результатами лотереї дісталися третій і шостий вибори. Вибирати другий «Філадельфія», здавалося, не була загрозою для комерційних «Селтікс» забрати Ван Хорна - ще до драфта Кіт відмовився від перегляду в «Філадельфії», вважаючи, що у команди немає майбутнього. Було очевидно, що «Сіксерс» нема чого вибирати гравця, який відмовляється виступати за команду, а тому не було ніяких перешкод, щоб «Бостон», який був миліший душі Ван Хорна, отримав свого «нового Берда».
Ось тільки Пітіно за кілька місяців на посаді головного в «Селтікс» примудрився посваритися з «Філой» настільки, що ті в помсту вибрали Ван Хорна і обміняли в «Нетс» в день драфту - тільки б той не дістався «Бостону». Класно зіграно, Рик.
12. Намагався зробити захисної команду з атакуючих гравців
Навіть прихильники тренерського таланту Пітіно не стануть стверджувати, що Рік володіє широким тактичним арсеналом. Всі успішні команди Пітіно базувалися на одній і тій же захисної основі - «full court press», тобто пресинг по всьому майданчику. Ця система особливо добре діє проти недосвідчених команд (див. Студентський баскетбол), але досвідчені баскетболісти-професіонали вже давно дану тактику розкусили.
Але проблема пресингу імені Пітіно в «Бостоні» полягала навіть не в тому, що суперники легко з цим пресингом справлялися. Система була приречена, бо виконавці у Ріка підібралися зовсім іншого плану. Троє основних баскетболістів «Селтікс» епохи Ріка Пітіно - це Антуан Уокер, Пол Пірс і Кенні Андерсон. Скажіть, хто з них витривалий, швидкий і хороший в захисті і пресингу?
11. Відпустив Брюса Боуена
Рік Пітіно вже одного разу вбивав великий зелений клуб
Через 20 років після провалу в «Селтікс» знаменитий тренер береться за «Панатінаїкос».
Член Залу слави баскетболу Рік Пітіно, з ганьбою залишив студентський баскетбол в минулому році , Все-таки зміг знайти собі робоче місце. Втретє за кар'єру він змінює NCAA на професійний баскетбол. В НБА його кандидатура вже нікого не цікавить, але в Європі ще залишилися безумці .
Через тиждень Пітіно стане новим головним тренером грецького «Панатінаїкоса» . Ця новина відразу викликає дежа вю, адже більше 20 років тому він вже приходив в одну легендарну команду з зеленим трилисником.
І його роботу в Бостоні досі згадують виключно нецензурними виразами.
Текст вперше був опублікований 18 вересня 2012 року.
Правління Пітіно не просто не наблизило «Селтікс» до славних часів, воно відкинуло команду ще далі назад і сповільнило відновлення. Чого ж такого встиг накоїти Ріктатор за свої неповні 4 роки в команді? Давайте складемо рейтинг його провалів.
30. Сказав дурну тираду про легендарних «кельтів» 80-х
Почнемо з простого - з післяматчевій прес-конференції, на якій за одну коротку промову Пітіно встиг образити уболівальників, місто і свою нинішню команду.
«Леррі Берд не входить в ті двері, фанати. Кевін Мак-Хейл не входить в ті двері, Роберт Періш не входить в ті двері. Якщо ви чекаєте, що вони увійдуть, вони сиві і старі. У нас тут молода і працездатна команда, яка буде рости. Люди цього не розуміють. Чим швидше вони зрозуміють, що ті троє вже не ввійдуть в двері, тим буде краще це місто. [...] І якщо ви вважаєте, що я піддамся негативу, то ви помиляєтеся. Не ту людину ви запросили очолити цю команду ».
29. Попався на очі власникові «Селтікс» до Берда
А адже теоретично в тому самому 2000 році Леррі цілком міг увійти в ті двері. У 1997 році Берд прямо заявляв про те, що має намір тренувати в НБА. Але власник команди Пол Гастон запропонував Леррі тільки роль генерального менеджера, тому що вже домовився з Пітіно. Берд хотів бути саме тренером, розуміючи, що сили на таку роботу у нього є тільки зараз - в результаті пішов в «Індіану», відпрацювавши там 3 роки перед відходом на менеджерську позицію. Ах да, там він довів свою команду до фіналу і став найкращим тренером року. Пітіно за той же термін навіть не здався в плей-офф жодного разу.
28. Не сподобався уболівальникам
Але ж на своїй презентації в 1997 році Пітіно пообіцяв уболівальникам за три роки вийти в плей-офф. Свою обіцянку він, звичайно, не дотримав. Команда під його керівництвом грала настільки слабо, що на неї перестали ходити глядачі. У 2000 році «Селтікс» встановили свій найгірший показник відвідуваності з 1978 року (тобто ще до того, як в лігу прийшов Леррі Берд). Навіть на сумну команду Ем Ел Карра в сезоні-1996/97 ходили краще.
27. Набрав в «Селтікс» гравців зі своєї студентської команди
У Пітіно була якась нав'язлива ідея зібрати в «Селтікс» всіх своїх гравців з чемпіонської команди Університету Кентуккі 1996 року. До моменту приходу в клуб у нього вже був Антуан Уокер, пізніше він задрафтував Рона Мерсера і виміняв Уолтера Маккарті. Потім в «Бостон» прибуде і Тоні Далекому. Не те що б ці гравці були чимось гірші за інших, але подібна вибірковість явно натякала, що Пітіно хоче працювати тільки зі «своїми». А це ні до чого доброго не приводить.
26. Ввів в штаб своїх протеже
Та ж історія і з асистентами Пітіно. Будь-який тренер або менеджер приходить в нову команду не один, а зі своїми помічниками. Але «Слік Рік» просто вичистив всю стару гвардію - Кей Сі Джонса, Денніса Джонсона - і ввів на їх посади своїх знайомих по Університету Кентуккі. У тому числі призначив Тіма Сайфера - свого менеджера по екіпіровці в Кентуккі - спеціальним асистентом президента «Селтікс».
25. Позбувся Ді Брауна
Не тільки від заслужених тренерів позбавлявся Пітіно, але і від авторитетних гравців. Наприклад, від Ді Брауна. До 1998 року Браун вже був глибоким скамеечніком, але він був капітаном команди, мав голос в роздягальні і був останнім сполучною ланкою з переможним минулим: Ді Браун встиг пограти з Бердом в одній команді. Слово самому Ді: «Пітіно дуже егоцентричний. «Люди приходять на ігри подивитися, як я треную», - ось що він думає весь час. І йому не потрібні для цього ветерани ».
24. Позбувся Ріка Фокса
Ді Браун був не першим капітаном, якого викреслив зі складу Пітіно. У 1997 році, тільки заступивши на пост тренера і генерального менеджера, Пітіно відмовився від послуг вільного агента Ріка Фокса. Причому в якій манері - не чекаючи, коли хтось тезці Фоксу запропонує контракт, а просто відмовившись від прав на нього. Ріку-менеджеру потрібно було вільне місце під стелею зарплат, щоб підписати вільних агентів (і цим місцем він розпорядився бездарніший нікуди, про це ми ще згадаємо), а для цього «Селтікс» потрібно було відмовитися від усіх своїх вільних агентів. Під роздачу потрапив і Рік-гравець. Фокс образився, пішов в «Лейкерс», взяв там 17 номер (у "Бостона" до того моменту було 16 чемпіонських, Фокс пообіцяв, що свій перший добуде раніше, ніж «Селтікс» своє 17-е), завоював там три персня.
23. Зробив Уокера капітаном в 21 рік
На звільнену вакансію капітана Пітіно відрядив Антуана Уокера - сильного баскетболіста в той час, але зовсім не призначеного бути лідером команди. Уокер іноді грав натхненно, а іноді забував підбирати м'ячі, неохоче повертався не тільки на захист, а й в атаку, околачіваясь півматчу у центрального кола, і кидав так багато триочкових тільки тому, що немає четирехочкових. Справжнього лідера команді довелося чекати до тих пір, поки не змужнів Пірс до початку нового тисячоліття. Але до того моменту Пітіно вже не було в «Бостоні».
22. посварилась з Пірсом і Уокером
Здавалося б - у тебе молода команда, в якій є два олл-стара. Цілком очевидно, що потрібно підтримувати хороші відносини зі своїми кращими гравцями. Але Пітіно постійними криками з лави, своїм вічним ниттям і нескінченної критикою настільки дратував і Пірса ( «Чому ти так довго тримаєш м'яч?»), І Уокера ( «Цей товстун нічого не може зробити правильно!»), Що не отримав ніякої підтримки від своєї команди. Коли тренер не може налагодити стосунки в колективі, колектив приречений.
21. Продовжив Тоні Бетті
В одному з трейдів Пітіно, здавалося б, пощастило. Він отримав Тоні Бетті - неяскравого і невисокого, але працьовитого центрового. Та ще й на дуже дешевому контракті. Але Рик не був би Ріком, якби не зіпсував все відразу ж. Пітіно запропонував Бетті продовження контракту на 6 років і на 25,2 млн. А це серйозні гроші для 2000 року. При цьому до того моменту Тоні грав у Пітіно з лавки і всього по 20 хвилин за гру. Так собі інвестиція вийшла.
Крім того, Тоні не мав ні найменшого уявлення про культуру «Селтікс». Коли йому не сподобалася критика Томмі Хейнсона, коментував гру на телебаченні, Бетті роздратовано запитав Седріка Максвелла, легенду «Бостона» і коментатора на радіо: «А Томмі взагалі коли-небудь де-небудь тренував, раз так погано висловлюється про нашу тактику?» - «Так, - відповів Седрик - тут, в Бостоні. Два чемпіонства завоював ».
20. Обміняв два піки другого раунду на Йосипа Сесара
З якоїсь нікому не відомої причини 2000 року Пітіно захотів виміняти у «Сіетла» обраного на драфті під 47-м номером хорватського захисника Йосипа Сесара. Заради цього «Селтікс» розлучилися з двома піками другого раунду. Ціна невелика, але в будь-якому випадку 2 більше 1, і «Бостон» витратив на гравця, який жодного разу навіть не розмовляв згодом з командою про контракт, подвійну ціну. У підсумку «кельтів" не дісталися 38 і 39 піки на драфті-2001, під якими можна було отримати Ерла Уотсона, Карлоса Арройо, Моріса Еванса, Джамар Муна, Боббі Сіммонса або навіть Андреса Носьоні.
Права на Йосипа Сесара належали «Бостону» до 2011 року, на той час хорват вже став тренером юнацької команди «Цибони».
19. задрафтував Жерома Мойзо
Отримати за два піки другого раунду одного гравця - це далеко не саме дурне з того, що табір Пітіно зробив в день драфту НБА в 2000 році. Ніякої слабкий рівень драфта не може стати виправданням вибору жахливого гравця серед лотерейних піків. Пітіно зробив якраз це, вибравши під 11-м номером французького форварда Жерома Мойзо, який був занадто слабкий, щоб грати центру, занадто повільний, щоб грати легкого форварда, і занадто індиферентний, щоб підміняти Антуана Уокера на позиції четвертого номера.
На одному з найслабших драфтів в історії Пітіно вибрав самого слабкого гравця. Мойзо став єдиним з перших 23 номерів того драфта, хто не зіграв 150 ігор в НБА. А за «Селтікс» француз не зіграв і 150 хвилин. Тюркоглу, Маглойр, Квентін Річардсон, Морріс Пітерсон - навіть на такому, що не самому грізному тлі, Пітіно примудрився облажаться.
18. Вибрав Мерсера замість Макгрейді
Подібні речі можна розгледіти тільки через кілька років, а тоді, в 1997 році, ніхто не міг уявити, наскільки велика різниця в потенціалах Рона Мерсера, шостого номера драфту, і Трейсі Макгрейді - дев'ятого номера. Ті-Мак був всього лише школярем, а Мерсер - одним з лідерів найсильнішої студентської програми тих часів - Університету Кентуккі.
Але від цього не стає менш прикро. Обидва свінгмена страждали від травм, але МакГрейд тримається в НБА досі, а Мерсера давно слід прохолов. Мерсер відразу завоював місце в складі, МакГрейд знадобилося кілька років, щоб змужніти, і тим не менш Трейсі став зіркою і надпопулярним гравцем, а Рон - лише одним із сотень середніх баскетболістів, яким до того ж долею був визначений дуже короткий термін придатності. До 2005 року Мерсер пішов на пенсію.
17. Обміняв Мерсера на Фортсона
Мерсер - НЕ Макгрейді, як з'ясувалося, але він все одно був найкориснішим гравцем. Проте Рік Пітіно після двох сезонів Рона в команді вирішив скинути свого стартового атакуючого захисника, дати це місце незадрафтованному Едріану Гриффину, а натомість отримати Денні Фортсона, який щільно засів на лаву - адже на позиції важкого форварда (єдиною, на якій міг грати Фортсон) в команді вже були Уокер, Бетті і Маккарті.
Пітіно ставив низькорослого товстуна центром, намагався вмістити його з Уокером на двох позиціях форварда, але нічого не виходило, і замість агресивної гри на чужому кільці «Селтікс» і Пітіно отримали від Денні тріщину в нозі і кілька місяців простою. Лише через один сезон в команді Фортсон її покинув - травмованого бігмена скинули в «Голден Стейт» за контракти «мертвих душ», які завершили кар'єру. В кінцевому підсумку за Мерсера «Бостон» не отримав практично нічого. За три сезони 6 номер драфту перетворився в порожнечу ... «Трейдер Рік» у всій красі.
16. Погодився прийти в «Селтікс» тільки заради Данкана
На драфті 1997 роки не було сумнівів, хто піде першим. В лігу приходив Тім Данкан - людина, обравши якого, команда забезпечувала собі світле майбутнє - в цьому не було сумнівів уже тоді, 21 рік тому. Закінчивши сезон з другим найгіршим результатом, «Бостон» забезпечив собі 27,5% шансів на перемогу в преддрафтовой лотереї, адже найгірша команда того сезону - новачки «Ванкувер Гріззліз» - не мала права вибирати першої. Крім того, в розпорядженні «Селтікс» виявився драфтпік «Далласа», який виміняли за рік до того; «Маверікс» закінчили сезон шостими з кінця, а значить у «кельтів» були підсумкові 36,3% на те, щоб дістати Данкана. 36,3% - це найвищий показник в історії лотереї драфта.
Про це, мабуть, відразу подумав і Пітіно. Для нього що 36,3%, що 50%, що 99% - було все одно. Він був упевнений в тому, що Данкан стане «кельтом». І в очікуванні того, що йому незабаром належить тренувати кращого з усіх молодих гравців за останні 10 років, Рик підписав контракт з «Селтікс». Чи варто говорити, що «Бостону» ніякого Данкана не дісталося? ..
15. Розповів всім про це ще до свого відходу
Як кажуть вболівальники «кельтів», за час свого перебування в Бостоні Пітіно зробив дві хороші речі: перша - побудував тренувальну базу в Уолтем. Друга - пішов.
Але навіть це він зробив неправильно. Ще в сезоні-1999/2000, за рік до відходу, Пітіно розповів пресі, що погодився працювати в «Селтікс» тільки заради того, щоб потренувати Данкана. Тоді ж він відзначив, що якщо бостонская команда не стане грати краще, він піде у відставку.
І як цю заяву повинні були розуміти гравці? «Я не хотів грати вами, я хотів грати Данканом, а ви такі нездари, що мені набридло, і я скоро піду від вас»? Ні, так мотивувати свою команду не можна. Так само як не можна такі речі говорити скривдженим уболівальникам і готовим роздерти журналістам. Рік навіть пообіцяв закінчити сезон-2000/01, але в підсумку втік ще в січні. Пізніше Пітіно ніяк не відходив від мантри Данкана, стверджуючи, що якби «фішка лягла» і Тім потрапив би в «Селтікс», як Рик і припускав, то він все ще тренував би в НБА.
14. Був упевнений в тому, що отримає Новіцкі
Через рік після ситуації з Данканом «Бостон» націлився на ще одного майбутнього гравця-символу і знову його упустив. Кріс Уоллес, в ту пору права рука Пітіно на менеджерський посту, переглядав молодого білявого німця з дивним кидком і розпізнав у ньому «нового Берда». Уоллес відразу розповів про свої спостереження Пітіно, і Рік запросив Новіцкі на «таємний перегляд» - такою, якою Пітіно любив влаштовувати для школярів, яких вербував в Університет Кентуккі.
Пітіно організував закрите тренування для Дірка, поставивши охорону навколо залу. Рік був упевнений, що ніхто більше не зазіхне на Новіцкі. Але Пітіно знову не розумів різниці між реаліями НБА та студентської вербуванням. Звичайно ж, про Дірк знав не тільки офіс «Бостона». І молодий німець потрапив в зону інтересу хитрого Дона Нельсона. У той час як Нельсон влаштовував махінації з обміном драфт-піків, щоб отримати і Новіцкі, і Неша з «Фінікса», штаб Пітіно в своїй впевненості не робив нічого. І коли прийшов вечір драфта, і Новіцкі під 9-м номером пішов прямо перед носом у "Бостона", Пітіно запанікував. Як він сам пізніше зізнавався, у нього не було запасного плану. Він глянув на список гравців, що залишилися і вибрав того, хто вище всіх стояв в мок-драфті - а їм був юний Пол Пірс, що котирувався в п'ятірці, але з якихось причин ніким не обраний. У вряди-годи людині, потворно попрацювати на драфті, пощастило - Пітіно отримав в свою команду майбутнього члена Залу Слави. Якого він не збирався брати, чи не переглядав на тренуваннях і навіть жодного разу не дзвонив тренеру Пірса в коледжі Рою Вільямсу, щоб дізнатися, чого варто Пол.
13. розсварився з «Філадельфією» і не отримав Ван Хорна
Не тільки в Новіцкі в Бостоні бачили «нового Берда». Такого гравця в 90-е шукали постійно, і однією з кандидатур вважався Кіт Ван Хорн. Зараз заднім розумом легко заявити, що Ван Хорн не вартував місця в топ-3 свого драфта, але перед драфтом 1997 року акції Ван Хорна котирувалися дуже високо - і справедливості заради, перші сезони в НБА Кіт провів досить яскраво.
Першим, як уже сказано, на тому драфті міг піти тільки одна людина - Данкан. «Бостону» за результатами лотереї дісталися третій і шостий вибори. Вибирати другий «Філадельфія», здавалося, не була загрозою для комерційних «Селтікс» забрати Ван Хорна - ще до драфта Кіт відмовився від перегляду в «Філадельфії», вважаючи, що у команди немає майбутнього. Було очевидно, що «Сіксерс» нема чого вибирати гравця, який відмовляється виступати за команду, а тому не було ніяких перешкод, щоб «Бостон», який був миліший душі Ван Хорна, отримав свого «нового Берда».
Ось тільки Пітіно за кілька місяців на посаді головного в «Селтікс» примудрився посваритися з «Філой» настільки, що ті в помсту вибрали Ван Хорна і обміняли в «Нетс» в день драфту - тільки б той не дістався «Бостону». Класно зіграно, Рик.
12. Намагався зробити захисної команду з атакуючих гравців
Навіть прихильники тренерського таланту Пітіно не стануть стверджувати, що Рік володіє широким тактичним арсеналом. Всі успішні команди Пітіно базувалися на одній і тій же захисної основі - «full court press», тобто пресинг по всьому майданчику. Ця система особливо добре діє проти недосвідчених команд (див. Студентський баскетбол), але досвідчені баскетболісти-професіонали вже давно дану тактику розкусили.
Але проблема пресингу імені Пітіно в «Бостоні» полягала навіть не в тому, що суперники легко з цим пресингом справлялися. Система була приречена, бо виконавці у Ріка підібралися зовсім іншого плану. Троє основних баскетболістів «Селтікс» епохи Ріка Пітіно - це Антуан Уокер, Пол Пірс і Кенні Андерсон. Скажіть, хто з них витривалий, швидкий і хороший в захисті і пресингу?
11. Відпустив Брюса Боуена
Рік Пітіно вже одного разу вбивав великий зелений клуб
Через 20 років після провалу в «Селтікс» знаменитий тренер береться за «Панатінаїкос».
Член Залу слави баскетболу Рік Пітіно, з ганьбою залишив студентський баскетбол в минулому році , Все-таки зміг знайти собі робоче місце. Втретє за кар'єру він змінює NCAA на професійний баскетбол. В НБА його кандидатура вже нікого не цікавить, але в Європі ще залишилися безумці .
Через тиждень Пітіно стане новим головним тренером грецького «Панатінаїкоса» . Ця новина відразу викликає дежа вю, адже більше 20 років тому він вже приходив в одну легендарну команду з зеленим трилисником.
І його роботу в Бостоні досі згадують виключно нецензурними виразами.
Текст вперше був опублікований 18 вересня 2012 року.
Правління Пітіно не просто не наблизило «Селтікс» до славних часів, воно відкинуло команду ще далі назад і сповільнило відновлення. Чого ж такого встиг накоїти Ріктатор за свої неповні 4 роки в команді? Давайте складемо рейтинг його провалів.
30. Сказав дурну тираду про легендарних «кельтів» 80-х
Почнемо з простого - з післяматчевій прес-конференції, на якій за одну коротку промову Пітіно встиг образити уболівальників, місто і свою нинішню команду.
«Леррі Берд не входить в ті двері, фанати. Кевін Мак-Хейл не входить в ті двері, Роберт Періш не входить в ті двері. Якщо ви чекаєте, що вони увійдуть, вони сиві і старі. У нас тут молода і працездатна команда, яка буде рости. Люди цього не розуміють. Чим швидше вони зрозуміють, що ті троє вже не ввійдуть в двері, тим буде краще це місто. [...] І якщо ви вважаєте, що я піддамся негативу, то ви помиляєтеся. Не ту людину ви запросили очолити цю команду ».
29. Попався на очі власникові «Селтікс» до Берда
А адже теоретично в тому самому 2000 році Леррі цілком міг увійти в ті двері. У 1997 році Берд прямо заявляв про те, що має намір тренувати в НБА. Але власник команди Пол Гастон запропонував Леррі тільки роль генерального менеджера, тому що вже домовився з Пітіно. Берд хотів бути саме тренером, розуміючи, що сили на таку роботу у нього є тільки зараз - в результаті пішов в «Індіану», відпрацювавши там 3 роки перед відходом на менеджерську позицію. Ах да, там він довів свою команду до фіналу і став найкращим тренером року. Пітіно за той же термін навіть не здався в плей-офф жодного разу.
28. Не сподобався уболівальникам
Але ж на своїй презентації в 1997 році Пітіно пообіцяв уболівальникам за три роки вийти в плей-офф. Свою обіцянку він, звичайно, не дотримав. Команда під його керівництвом грала настільки слабо, що на неї перестали ходити глядачі. У 2000 році «Селтікс» встановили свій найгірший показник відвідуваності з 1978 року (тобто ще до того, як в лігу прийшов Леррі Берд). Навіть на сумну команду Ем Ел Карра в сезоні-1996/97 ходили краще.
27. Набрав в «Селтікс» гравців зі своєї студентської команди
У Пітіно була якась нав'язлива ідея зібрати в «Селтікс» всіх своїх гравців з чемпіонської команди Університету Кентуккі 1996 року. До моменту приходу в клуб у нього вже був Антуан Уокер, пізніше він задрафтував Рона Мерсера і виміняв Уолтера Маккарті. Потім в «Бостон» прибуде і Тоні Далекому. Не те що б ці гравці були чимось гірші за інших, але подібна вибірковість явно натякала, що Пітіно хоче працювати тільки зі «своїми». А це ні до чого доброго не приводить.
26. Ввів в штаб своїх протеже
Та ж історія і з асистентами Пітіно. Будь-який тренер або менеджер приходить в нову команду не один, а зі своїми помічниками. Але «Слік Рік» просто вичистив всю стару гвардію - Кей Сі Джонса, Денніса Джонсона - і ввів на їх посади своїх знайомих по Університету Кентуккі. У тому числі призначив Тіма Сайфера - свого менеджера по екіпіровці в Кентуккі - спеціальним асистентом президента «Селтікс».
25. Позбувся Ді Брауна
Не тільки від заслужених тренерів позбавлявся Пітіно, але і від авторитетних гравців. Наприклад, від Ді Брауна. До 1998 року Браун вже був глибоким скамеечніком, але він був капітаном команди, мав голос в роздягальні і був останнім сполучною ланкою з переможним минулим: Ді Браун встиг пограти з Бердом в одній команді. Слово самому Ді: «Пітіно дуже егоцентричний. «Люди приходять на ігри подивитися, як я треную», - ось що він думає весь час. І йому не потрібні для цього ветерани ».
24. Позбувся Ріка Фокса
Ді Браун був не першим капітаном, якого викреслив зі складу Пітіно. У 1997 році, тільки заступивши на пост тренера і генерального менеджера, Пітіно відмовився від послуг вільного агента Ріка Фокса. Причому в якій манері - не чекаючи, коли хтось тезці Фоксу запропонує контракт, а просто відмовившись від прав на нього. Ріку-менеджеру потрібно було вільне місце під стелею зарплат, щоб підписати вільних агентів (і цим місцем він розпорядився бездарніший нікуди, про це ми ще згадаємо), а для цього «Селтікс» потрібно було відмовитися від усіх своїх вільних агентів. Під роздачу потрапив і Рік-гравець. Фокс образився, пішов в «Лейкерс», взяв там 17 номер (у "Бостона" до того моменту було 16 чемпіонських, Фокс пообіцяв, що свій перший добуде раніше, ніж «Селтікс» своє 17-е), завоював там три персня.
23. Зробив Уокера капітаном в 21 рік
На звільнену вакансію капітана Пітіно відрядив Антуана Уокера - сильного баскетболіста в той час, але зовсім не призначеного бути лідером команди. Уокер іноді грав натхненно, а іноді забував підбирати м'ячі, неохоче повертався не тільки на захист, а й в атаку, околачіваясь півматчу у центрального кола, і кидав так багато триочкових тільки тому, що немає четирехочкових. Справжнього лідера команді довелося чекати до тих пір, поки не змужнів Пірс до початку нового тисячоліття. Але до того моменту Пітіно вже не було в «Бостоні».
22. посварилась з Пірсом і Уокером
Здавалося б - у тебе молода команда, в якій є два олл-стара. Цілком очевидно, що потрібно підтримувати хороші відносини зі своїми кращими гравцями. Але Пітіно постійними криками з лави, своїм вічним ниттям і нескінченної критикою настільки дратував і Пірса ( «Чому ти так довго тримаєш м'яч?»), І Уокера ( «Цей товстун нічого не може зробити правильно!»), Що не отримав ніякої підтримки від своєї команди. Коли тренер не може налагодити стосунки в колективі, колектив приречений.
21. Продовжив Тоні Бетті
В одному з трейдів Пітіно, здавалося б, пощастило. Він отримав Тоні Бетті - неяскравого і невисокого, але працьовитого центрового. Та ще й на дуже дешевому контракті. Але Рик не був би Ріком, якби не зіпсував все відразу ж. Пітіно запропонував Бетті продовження контракту на 6 років і на 25,2 млн. А це серйозні гроші для 2000 року. При цьому до того моменту Тоні грав у Пітіно з лавки і всього по 20 хвилин за гру. Так собі інвестиція вийшла.
Крім того, Тоні не мав ні найменшого уявлення про культуру «Селтікс». Коли йому не сподобалася критика Томмі Хейнсона, коментував гру на телебаченні, Бетті роздратовано запитав Седріка Максвелла, легенду «Бостона» і коментатора на радіо: «А Томмі взагалі коли-небудь де-небудь тренував, раз так погано висловлюється про нашу тактику?» - «Так, - відповів Седрик - тут, в Бостоні. Два чемпіонства завоював ».
20. Обміняв два піки другого раунду на Йосипа Сесара
З якоїсь нікому не відомої причини 2000 року Пітіно захотів виміняти у «Сіетла» обраного на драфті під 47-м номером хорватського захисника Йосипа Сесара. Заради цього «Селтікс» розлучилися з двома піками другого раунду. Ціна невелика, але в будь-якому випадку 2 більше 1, і «Бостон» витратив на гравця, який жодного разу навіть не розмовляв згодом з командою про контракт, подвійну ціну. У підсумку «кельтів" не дісталися 38 і 39 піки на драфті-2001, під якими можна було отримати Ерла Уотсона, Карлоса Арройо, Моріса Еванса, Джамар Муна, Боббі Сіммонса або навіть Андреса Носьоні.
Права на Йосипа Сесара належали «Бостону» до 2011 року, на той час хорват вже став тренером юнацької команди «Цибони».
19. задрафтував Жерома Мойзо
Отримати за два піки другого раунду одного гравця - це далеко не саме дурне з того, що табір Пітіно зробив в день драфту НБА в 2000 році. Ніякої слабкий рівень драфта не може стати виправданням вибору жахливого гравця серед лотерейних піків. Пітіно зробив якраз це, вибравши під 11-м номером французького форварда Жерома Мойзо, який був занадто слабкий, щоб грати центру, занадто повільний, щоб грати легкого форварда, і занадто індиферентний, щоб підміняти Антуана Уокера на позиції четвертого номера.
На одному з найслабших драфтів в історії Пітіно вибрав самого слабкого гравця. Мойзо став єдиним з перших 23 номерів того драфта, хто не зіграв 150 ігор в НБА. А за «Селтікс» француз не зіграв і 150 хвилин. Тюркоглу, Маглойр, Квентін Річардсон, Морріс Пітерсон - навіть на такому, що не самому грізному тлі, Пітіно примудрився облажаться.
18. Вибрав Мерсера замість Макгрейді
Подібні речі можна розгледіти тільки через кілька років, а тоді, в 1997 році, ніхто не міг уявити, наскільки велика різниця в потенціалах Рона Мерсера, шостого номера драфту, і Трейсі Макгрейді - дев'ятого номера. Ті-Мак був всього лише школярем, а Мерсер - одним з лідерів найсильнішої студентської програми тих часів - Університету Кентуккі.
Але від цього не стає менш прикро. Обидва свінгмена страждали від травм, але МакГрейд тримається в НБА досі, а Мерсера давно слід прохолов. Мерсер відразу завоював місце в складі, МакГрейд знадобилося кілька років, щоб змужніти, і тим не менш Трейсі став зіркою і надпопулярним гравцем, а Рон - лише одним із сотень середніх баскетболістів, яким до того ж долею був визначений дуже короткий термін придатності. До 2005 року Мерсер пішов на пенсію.
17. Обміняв Мерсера на Фортсона
Мерсер - НЕ Макгрейді, як з'ясувалося, але він все одно був найкориснішим гравцем. Проте Рік Пітіно після двох сезонів Рона в команді вирішив скинути свого стартового атакуючого захисника, дати це місце незадрафтованному Едріану Гриффину, а натомість отримати Денні Фортсона, який щільно засів на лаву - адже на позиції важкого форварда (єдиною, на якій міг грати Фортсон) в команді вже були Уокер, Бетті і Маккарті.
Пітіно ставив низькорослого товстуна центром, намагався вмістити його з Уокером на двох позиціях форварда, але нічого не виходило, і замість агресивної гри на чужому кільці «Селтікс» і Пітіно отримали від Денні тріщину в нозі і кілька місяців простою. Лише через один сезон в команді Фортсон її покинув - травмованого бігмена скинули в «Голден Стейт» за контракти «мертвих душ», які завершили кар'єру. В кінцевому підсумку за Мерсера «Бостон» не отримав практично нічого. За три сезони 6 номер драфту перетворився в порожнечу ... «Трейдер Рік» у всій красі.
16. Погодився прийти в «Селтікс» тільки заради Данкана
На драфті 1997 роки не було сумнівів, хто піде першим. В лігу приходив Тім Данкан - людина, обравши якого, команда забезпечувала собі світле майбутнє - в цьому не було сумнівів уже тоді, 21 рік тому. Закінчивши сезон з другим найгіршим результатом, «Бостон» забезпечив собі 27,5% шансів на перемогу в преддрафтовой лотереї, адже найгірша команда того сезону - новачки «Ванкувер Гріззліз» - не мала права вибирати першої. Крім того, в розпорядженні «Селтікс» виявився драфтпік «Далласа», який виміняли за рік до того; «Маверікс» закінчили сезон шостими з кінця, а значить у «кельтів» були підсумкові 36,3% на те, щоб дістати Данкана. 36,3% - це найвищий показник в історії лотереї драфта.
Про це, мабуть, відразу подумав і Пітіно. Для нього що 36,3%, що 50%, що 99% - було все одно. Він був упевнений в тому, що Данкан стане «кельтом». І в очікуванні того, що йому незабаром належить тренувати кращого з усіх молодих гравців за останні 10 років, Рик підписав контракт з «Селтікс». Чи варто говорити, що «Бостону» ніякого Данкана не дісталося? ..
15. Розповів всім про це ще до свого відходу
Як кажуть вболівальники «кельтів», за час свого перебування в Бостоні Пітіно зробив дві хороші речі: перша - побудував тренувальну базу в Уолтем. Друга - пішов.
Але навіть це він зробив неправильно. Ще в сезоні-1999/2000, за рік до відходу, Пітіно розповів пресі, що погодився працювати в «Селтікс» тільки заради того, щоб потренувати Данкана. Тоді ж він відзначив, що якщо бостонская команда не стане грати краще, він піде у відставку.
І як цю заяву повинні були розуміти гравці? «Я не хотів грати вами, я хотів грати Данканом, а ви такі нездари, що мені набридло, і я скоро піду від вас»? Ні, так мотивувати свою команду не можна. Так само як не можна такі речі говорити скривдженим уболівальникам і готовим роздерти журналістам. Рік навіть пообіцяв закінчити сезон-2000/01, але в підсумку втік ще в січні. Пізніше Пітіно ніяк не відходив від мантри Данкана, стверджуючи, що якби «фішка лягла» і Тім потрапив би в «Селтікс», як Рик і припускав, то він все ще тренував би в НБА.
14. Був упевнений в тому, що отримає Новіцкі
Через рік після ситуації з Данканом «Бостон» націлився на ще одного майбутнього гравця-символу і знову його упустив. Кріс Уоллес, в ту пору права рука Пітіно на менеджерський посту, переглядав молодого білявого німця з дивним кидком і розпізнав у ньому «нового Берда». Уоллес відразу розповів про свої спостереження Пітіно, і Рік запросив Новіцкі на «таємний перегляд» - такою, якою Пітіно любив влаштовувати для школярів, яких вербував в Університет Кентуккі.
Пітіно організував закрите тренування для Дірка, поставивши охорону навколо залу. Рік був упевнений, що ніхто більше не зазіхне на Новіцкі. Але Пітіно знову не розумів різниці між реаліями НБА та студентської вербуванням. Звичайно ж, про Дірк знав не тільки офіс «Бостона». І молодий німець потрапив в зону інтересу хитрого Дона Нельсона. У той час як Нельсон влаштовував махінації з обміном драфт-піків, щоб отримати і Новіцкі, і Неша з «Фінікса», штаб Пітіно в своїй впевненості не робив нічого. І коли прийшов вечір драфта, і Новіцкі під 9-м номером пішов прямо перед носом у "Бостона", Пітіно запанікував. Як він сам пізніше зізнавався, у нього не було запасного плану. Він глянув на список гравців, що залишилися і вибрав того, хто вище всіх стояв в мок-драфті - а їм був юний Пол Пірс, що котирувався в п'ятірці, але з якихось причин ніким не обраний. У вряди-годи людині, потворно попрацювати на драфті, пощастило - Пітіно отримав в свою команду майбутнього члена Залу Слави. Якого він не збирався брати, чи не переглядав на тренуваннях і навіть жодного разу не дзвонив тренеру Пірса в коледжі Рою Вільямсу, щоб дізнатися, чого варто Пол.
13. розсварився з «Філадельфією» і не отримав Ван Хорна
Не тільки в Новіцкі в Бостоні бачили «нового Берда». Такого гравця в 90-е шукали постійно, і однією з кандидатур вважався Кіт Ван Хорн. Зараз заднім розумом легко заявити, що Ван Хорн не вартував місця в топ-3 свого драфта, але перед драфтом 1997 року акції Ван Хорна котирувалися дуже високо - і справедливості заради, перші сезони в НБА Кіт провів досить яскраво.
Першим, як уже сказано, на тому драфті міг піти тільки одна людина - Данкан. «Бостону» за результатами лотереї дісталися третій і шостий вибори. Вибирати другий «Філадельфія», здавалося, не була загрозою для комерційних «Селтікс» забрати Ван Хорна - ще до драфта Кіт відмовився від перегляду в «Філадельфії», вважаючи, що у команди немає майбутнього. Було очевидно, що «Сіксерс» нема чого вибирати гравця, який відмовляється виступати за команду, а тому не було ніяких перешкод, щоб «Бостон», який був миліший душі Ван Хорна, отримав свого «нового Берда».
Ось тільки Пітіно за кілька місяців на посаді головного в «Селтікс» примудрився посваритися з «Філой» настільки, що ті в помсту вибрали Ван Хорна і обміняли в «Нетс» в день драфту - тільки б той не дістався «Бостону». Класно зіграно, Рик.
12. Намагався зробити захисної команду з атакуючих гравців
Навіть прихильники тренерського таланту Пітіно не стануть стверджувати, що Рік володіє широким тактичним арсеналом. Всі успішні команди Пітіно базувалися на одній і тій же захисної основі - «full court press», тобто пресинг по всьому майданчику. Ця система особливо добре діє проти недосвідчених команд (див. Студентський баскетбол), але досвідчені баскетболісти-професіонали вже давно дану тактику розкусили.
Але проблема пресингу імені Пітіно в «Бостоні» полягала навіть не в тому, що суперники легко з цим пресингом справлялися. Система була приречена, бо виконавці у Ріка підібралися зовсім іншого плану. Троє основних баскетболістів «Селтікс» епохи Ріка Пітіно - це Антуан Уокер, Пол Пірс і Кенні Андерсон. Скажіть, хто з них витривалий, швидкий і хороший в захисті і пресингу?
11. Відпустив Брюса Боуена
Рік Пітіно вже одного разу вбивав великий зелений клуб
Через 20 років після провалу в «Селтікс» знаменитий тренер береться за «Панатінаїкос».
Член Залу слави баскетболу Рік Пітіно, з ганьбою залишив студентський баскетбол в минулому році , Все-таки зміг знайти собі робоче місце. Втретє за кар'єру він змінює NCAA на професійний баскетбол. В НБА його кандидатура вже нікого не цікавить, але в Європі ще залишилися безумці .
Через тиждень Пітіно стане новим головним тренером грецького «Панатінаїкоса» . Ця новина відразу викликає дежа вю, адже більше 20 років тому він вже приходив в одну легендарну команду з зеленим трилисником.
І його роботу в Бостоні досі згадують виключно нецензурними виразами.
Текст вперше був опублікований 18 вересня 2012 року.
Правління Пітіно не просто не наблизило «Селтікс» до славних часів, воно відкинуло команду ще далі назад і сповільнило відновлення. Чого ж такого встиг накоїти Ріктатор за свої неповні 4 роки в команді? Давайте складемо рейтинг його провалів.
30. Сказав дурну тираду про легендарних «кельтів» 80-х
Почнемо з простого - з післяматчевій прес-конференції, на якій за одну коротку промову Пітіно встиг образити уболівальників, місто і свою нинішню команду.
«Леррі Берд не входить в ті двері, фанати. Кевін Мак-Хейл не входить в ті двері, Роберт Періш не входить в ті двері. Якщо ви чекаєте, що вони увійдуть, вони сиві і старі. У нас тут молода і працездатна команда, яка буде рости. Люди цього не розуміють. Чим швидше вони зрозуміють, що ті троє вже не ввійдуть в двері, тим буде краще це місто. [...] І якщо ви вважаєте, що я піддамся негативу, то ви помиляєтеся. Не ту людину ви запросили очолити цю команду ».
29. Попався на очі власникові «Селтікс» до Берда
А адже теоретично в тому самому 2000 році Леррі цілком міг увійти в ті двері. У 1997 році Берд прямо заявляв про те, що має намір тренувати в НБА. Але власник команди Пол Гастон запропонував Леррі тільки роль генерального менеджера, тому що вже домовився з Пітіно. Берд хотів бути саме тренером, розуміючи, що сили на таку роботу у нього є тільки зараз - в результаті пішов в «Індіану», відпрацювавши там 3 роки перед відходом на менеджерську позицію. Ах да, там він довів свою команду до фіналу і став найкращим тренером року. Пітіно за той же термін навіть не здався в плей-офф жодного разу.
28. Не сподобався уболівальникам
Але ж на своїй презентації в 1997 році Пітіно пообіцяв уболівальникам за три роки вийти в плей-офф. Свою обіцянку він, звичайно, не дотримав. Команда під його керівництвом грала настільки слабо, що на неї перестали ходити глядачі. У 2000 році «Селтікс» встановили свій найгірший показник відвідуваності з 1978 року (тобто ще до того, як в лігу прийшов Леррі Берд). Навіть на сумну команду Ем Ел Карра в сезоні-1996/97 ходили краще.
27. Набрав в «Селтікс» гравців зі своєї студентської команди
У Пітіно була якась нав'язлива ідея зібрати в «Селтікс» всіх своїх гравців з чемпіонської команди Університету Кентуккі 1996 року. До моменту приходу в клуб у нього вже був Антуан Уокер, пізніше він задрафтував Рона Мерсера і виміняв Уолтера Маккарті. Потім в «Бостон» прибуде і Тоні Далекому. Не те що б ці гравці були чимось гірші за інших, але подібна вибірковість явно натякала, що Пітіно хоче працювати тільки зі «своїми». А це ні до чого доброго не приводить.
26. Ввів в штаб своїх протеже
Та ж історія і з асистентами Пітіно. Будь-який тренер або менеджер приходить в нову команду не один, а зі своїми помічниками. Але «Слік Рік» просто вичистив всю стару гвардію - Кей Сі Джонса, Денніса Джонсона - і ввів на їх посади своїх знайомих по Університету Кентуккі. У тому числі призначив Тіма Сайфера - свого менеджера по екіпіровці в Кентуккі - спеціальним асистентом президента «Селтікс».
25. Позбувся Ді Брауна
Не тільки від заслужених тренерів позбавлявся Пітіно, але і від авторитетних гравців. Наприклад, від Ді Брауна. До 1998 року Браун вже був глибоким скамеечніком, але він був капітаном команди, мав голос в роздягальні і був останнім сполучною ланкою з переможним минулим: Ді Браун встиг пограти з Бердом в одній команді. Слово самому Ді: «Пітіно дуже егоцентричний. «Люди приходять на ігри подивитися, як я треную», - ось що він думає весь час. І йому не потрібні для цього ветерани ».
24. Позбувся Ріка Фокса
Ді Браун був не першим капітаном, якого викреслив зі складу Пітіно. У 1997 році, тільки заступивши на пост тренера і генерального менеджера, Пітіно відмовився від послуг вільного агента Ріка Фокса. Причому в якій манері - не чекаючи, коли хтось тезці Фоксу запропонує контракт, а просто відмовившись від прав на нього. Ріку-менеджеру потрібно було вільне місце під стелею зарплат, щоб підписати вільних агентів (і цим місцем він розпорядився бездарніший нікуди, про це ми ще згадаємо), а для цього «Селтікс» потрібно було відмовитися від усіх своїх вільних агентів. Під роздачу потрапив і Рік-гравець. Фокс образився, пішов в «Лейкерс», взяв там 17 номер (у "Бостона" до того моменту було 16 чемпіонських, Фокс пообіцяв, що свій перший добуде раніше, ніж «Селтікс» своє 17-е), завоював там три персня.
23. Зробив Уокера капітаном в 21 рік
На звільнену вакансію капітана Пітіно відрядив Антуана Уокера - сильного баскетболіста в той час, але зовсім не призначеного бути лідером команди. Уокер іноді грав натхненно, а іноді забував підбирати м'ячі, неохоче повертався не тільки на захист, а й в атаку, околачіваясь півматчу у центрального кола, і кидав так багато триочкових тільки тому, що немає четирехочкових. Справжнього лідера команді довелося чекати до тих пір, поки не змужнів Пірс до початку нового тисячоліття. Але до того моменту Пітіно вже не було в «Бостоні».
22. посварилась з Пірсом і Уокером
Здавалося б - у тебе молода команда, в якій є два олл-стара. Цілком очевидно, що потрібно підтримувати хороші відносини зі своїми кращими гравцями. Але Пітіно постійними криками з лави, своїм вічним ниттям і нескінченної критикою настільки дратував і Пірса ( «Чому ти так довго тримаєш м'яч?»), І Уокера ( «Цей товстун нічого не може зробити правильно!»), Що не отримав ніякої підтримки від своєї команди. Коли тренер не може налагодити стосунки в колективі, колектив приречений.
21. Продовжив Тоні Бетті
В одному з трейдів Пітіно, здавалося б, пощастило. Він отримав Тоні Бетті - неяскравого і невисокого, але працьовитого центрового. Та ще й на дуже дешевому контракті. Але Рик не був би Ріком, якби не зіпсував все відразу ж. Пітіно запропонував Бетті продовження контракту на 6 років і на 25,2 млн. А це серйозні гроші для 2000 року. При цьому до того моменту Тоні грав у Пітіно з лавки і всього по 20 хвилин за гру. Так собі інвестиція вийшла.
Крім того, Тоні не мав ні найменшого уявлення про культуру «Селтікс». Коли йому не сподобалася критика Томмі Хейнсона, коментував гру на телебаченні, Бетті роздратовано запитав Седріка Максвелла, легенду «Бостона» і коментатора на радіо: «А Томмі взагалі коли-небудь де-небудь тренував, раз так погано висловлюється про нашу тактику?» - «Так, - відповів Седрик - тут, в Бостоні. Два чемпіонства завоював ».
20. Обміняв два піки другого раунду на Йосипа Сесара
З якоїсь нікому не відомої причини 2000 року Пітіно захотів виміняти у «Сіетла» обраного на драфті під 47-м номером хорватського захисника Йосипа Сесара. Заради цього «Селтікс» розлучилися з двома піками другого раунду. Ціна невелика, але в будь-якому випадку 2 більше 1, і «Бостон» витратив на гравця, який жодного разу навіть не розмовляв згодом з командою про контракт, подвійну ціну. У підсумку «кельтів" не дісталися 38 і 39 піки на драфті-2001, під якими можна було отримати Ерла Уотсона, Карлоса Арройо, Моріса Еванса, Джамар Муна, Боббі Сіммонса або навіть Андреса Носьоні.
Права на Йосипа Сесара належали «Бостону» до 2011 року, на той час хорват вже став тренером юнацької команди «Цибони».
19. задрафтував Жерома Мойзо
Отримати за два піки другого раунду одного гравця - це далеко не саме дурне з того, що табір Пітіно зробив в день драфту НБА в 2000 році. Ніякої слабкий рівень драфта не може стати виправданням вибору жахливого гравця серед лотерейних піків. Пітіно зробив якраз це, вибравши під 11-м номером французького форварда Жерома Мойзо, який був занадто слабкий, щоб грати центру, занадто повільний, щоб грати легкого форварда, і занадто індиферентний, щоб підміняти Антуана Уокера на позиції четвертого номера.
На одному з найслабших драфтів в історії Пітіно вибрав самого слабкого гравця. Мойзо став єдиним з перших 23 номерів того драфта, хто не зіграв 150 ігор в НБА. А за «Селтікс» француз не зіграв і 150 хвилин. Тюркоглу, Маглойр, Квентін Річардсон, Морріс Пітерсон - навіть на такому, що не самому грізному тлі, Пітіно примудрився облажаться.
18. Вибрав Мерсера замість Макгрейді
Подібні речі можна розгледіти тільки через кілька років, а тоді, в 1997 році, ніхто не міг уявити, наскільки велика різниця в потенціалах Рона Мерсера, шостого номера драфту, і Трейсі Макгрейді - дев'ятого номера. Ті-Мак був всього лише школярем, а Мерсер - одним з лідерів найсильнішої студентської програми тих часів - Університету Кентуккі.
Але від цього не стає менш прикро. Обидва свінгмена страждали від травм, але МакГрейд тримається в НБА досі, а Мерсера давно слід прохолов. Мерсер відразу завоював місце в складі, МакГрейд знадобилося кілька років, щоб змужніти, і тим не менш Трейсі став зіркою і надпопулярним гравцем, а Рон - лише одним із сотень середніх баскетболістів, яким до того ж долею був визначений дуже короткий термін придатності. До 2005 року Мерсер пішов на пенсію.
17. Обміняв Мерсера на Фортсона
Мерсер - НЕ Макгрейді, як з'ясувалося, але він все одно був найкориснішим гравцем. Проте Рік Пітіно після двох сезонів Рона в команді вирішив скинути свого стартового атакуючого захисника, дати це місце незадрафтованному Едріану Гриффину, а натомість отримати Денні Фортсона, який щільно засів на лаву - адже на позиції важкого форварда (єдиною, на якій міг грати Фортсон) в команді вже були Уокер, Бетті і Маккарті.
Пітіно ставив низькорослого товстуна центром, намагався вмістити його з Уокером на двох позиціях форварда, але нічого не виходило, і замість агресивної гри на чужому кільці «Селтікс» і Пітіно отримали від Денні тріщину в нозі і кілька місяців простою. Лише через один сезон в команді Фортсон її покинув - травмованого бігмена скинули в «Голден Стейт» за контракти «мертвих душ», які завершили кар'єру. В кінцевому підсумку за Мерсера «Бостон» не отримав практично нічого. За три сезони 6 номер драфту перетворився в порожнечу ... «Трейдер Рік» у всій красі.
16. Погодився прийти в «Селтікс» тільки заради Данкана
На драфті 1997 роки не було сумнівів, хто піде першим. В лігу приходив Тім Данкан - людина, обравши якого, команда забезпечувала собі світле майбутнє - в цьому не було сумнівів уже тоді, 21 рік тому. Закінчивши сезон з другим найгіршим результатом, «Бостон» забезпечив собі 27,5% шансів на перемогу в преддрафтовой лотереї, адже найгірша команда того сезону - новачки «Ванкувер Гріззліз» - не мала права вибирати першої. Крім того, в розпорядженні «Селтікс» виявився драфтпік «Далласа», який виміняли за рік до того; «Маверікс» закінчили сезон шостими з кінця, а значить у «кельтів» були підсумкові 36,3% на те, щоб дістати Данкана. 36,3% - це найвищий показник в історії лотереї драфта.
Про це, мабуть, відразу подумав і Пітіно. Для нього що 36,3%, що 50%, що 99% - було все одно. Він був упевнений в тому, що Данкан стане «кельтом». І в очікуванні того, що йому незабаром належить тренувати кращого з усіх молодих гравців за останні 10 років, Рик підписав контракт з «Селтікс». Чи варто говорити, що «Бостону» ніякого Данкана не дісталося? ..
15. Розповів всім про це ще до свого відходу
Як кажуть вболівальники «кельтів», за час свого перебування в Бостоні Пітіно зробив дві хороші речі: перша - побудував тренувальну базу в Уолтем. Друга - пішов.
Але навіть це він зробив неправильно. Ще в сезоні-1999/2000, за рік до відходу, Пітіно розповів пресі, що погодився працювати в «Селтікс» тільки заради того, щоб потренувати Данкана. Тоді ж він відзначив, що якщо бостонская команда не стане грати краще, він піде у відставку.
І як цю заяву повинні були розуміти гравці? «Я не хотів грати вами, я хотів грати Данканом, а ви такі нездари, що мені набридло, і я скоро піду від вас»? Ні, так мотивувати свою команду не можна. Так само як не можна такі речі говорити скривдженим уболівальникам і готовим роздерти журналістам. Рік навіть пообіцяв закінчити сезон-2000/01, але в підсумку втік ще в січні. Пізніше Пітіно ніяк не відходив від мантри Данкана, стверджуючи, що якби «фішка лягла» і Тім потрапив би в «Селтікс», як Рик і припускав, то він все ще тренував би в НБА.
14. Був упевнений в тому, що отримає Новіцкі
Через рік після ситуації з Данканом «Бостон» націлився на ще одного майбутнього гравця-символу і знову його упустив. Кріс Уоллес, в ту пору права рука Пітіно на менеджерський посту, переглядав молодого білявого німця з дивним кидком і розпізнав у ньому «нового Берда». Уоллес відразу розповів про свої спостереження Пітіно, і Рік запросив Новіцкі на «таємний перегляд» - такою, якою Пітіно любив влаштовувати для школярів, яких вербував в Університет Кентуккі.
Пітіно організував закрите тренування для Дірка, поставивши охорону навколо залу. Рік був упевнений, що ніхто більше не зазіхне на Новіцкі. Але Пітіно знову не розумів різниці між реаліями НБА та студентської вербуванням. Звичайно ж, про Дірк знав не тільки офіс «Бостона». І молодий німець потрапив в зону інтересу хитрого Дона Нельсона. У той час як Нельсон влаштовував махінації з обміном драфт-піків, щоб отримати і Новіцкі, і Неша з «Фінікса», штаб Пітіно в своїй впевненості не робив нічого. І коли прийшов вечір драфта, і Новіцкі під 9-м номером пішов прямо перед носом у "Бостона", Пітіно запанікував. Як він сам пізніше зізнавався, у нього не було запасного плану. Він глянув на список гравців, що залишилися і вибрав того, хто вище всіх стояв в мок-драфті - а їм був юний Пол Пірс, що котирувався в п'ятірці, але з якихось причин ніким не обраний. У вряди-годи людині, потворно попрацювати на драфті, пощастило - Пітіно отримав в свою команду майбутнього члена Залу Слави. Якого він не збирався брати, чи не переглядав на тренуваннях і навіть жодного разу не дзвонив тренеру Пірса в коледжі Рою Вільямсу, щоб дізнатися, чого варто Пол.
13. розсварився з «Філадельфією» і не отримав Ван Хорна
Не тільки в Новіцкі в Бостоні бачили «нового Берда». Такого гравця в 90-е шукали постійно, і однією з кандидатур вважався Кіт Ван Хорн. Зараз заднім розумом легко заявити, що Ван Хорн не вартував місця в топ-3 свого драфта, але перед драфтом 1997 року акції Ван Хорна котирувалися дуже високо - і справедливості заради, перші сезони в НБА Кіт провів досить яскраво.
Першим, як уже сказано, на тому драфті міг піти тільки одна людина - Данкан. «Бостону» за результатами лотереї дісталися третій і шостий вибори. Вибирати другий «Філадельфія», здавалося, не була загрозою для комерційних «Селтікс» забрати Ван Хорна - ще до драфта Кіт відмовився від перегляду в «Філадельфії», вважаючи, що у команди немає майбутнього. Було очевидно, що «Сіксерс» нема чого вибирати гравця, який відмовляється виступати за команду, а тому не було ніяких перешкод, щоб «Бостон», який був миліший душі Ван Хорна, отримав свого «нового Берда».
Ось тільки Пітіно за кілька місяців на посаді головного в «Селтікс» примудрився посваритися з «Філой» настільки, що ті в помсту вибрали Ван Хорна і обміняли в «Нетс» в день драфту - тільки б той не дістався «Бостону». Класно зіграно, Рик.
12. Намагався зробити захисної команду з атакуючих гравців
Навіть прихильники тренерського таланту Пітіно не стануть стверджувати, що Рік володіє широким тактичним арсеналом. Всі успішні команди Пітіно базувалися на одній і тій же захисної основі - «full court press», тобто пресинг по всьому майданчику. Ця система особливо добре діє проти недосвідчених команд (див. Студентський баскетбол), але досвідчені баскетболісти-професіонали вже давно дану тактику розкусили.
Але проблема пресингу імені Пітіно в «Бостоні» полягала навіть не в тому, що суперники легко з цим пресингом справлялися. Система була приречена, бо виконавці у Ріка підібралися зовсім іншого плану. Троє основних баскетболістів «Селтікс» епохи Ріка Пітіно - це Антуан Уокер, Пол Пірс і Кенні Андерсон. Скажіть, хто з них витривалий, швидкий і хороший в захисті і пресингу?
11. Відпустив Брюса Боуена
Рік Пітіно вже одного разу вбивав великий зелений клуб
Через 20 років після провалу в «Селтікс» знаменитий тренер береться за «Панатінаїкос».
Член Залу слави баскетболу Рік Пітіно, з ганьбою залишив студентський баскетбол в минулому році , Все-таки зміг знайти собі робоче місце. Втретє за кар'єру він змінює NCAA на професійний баскетбол. В НБА його кандидатура вже нікого не цікавить, але в Європі ще залишилися безумці .
Через тиждень Пітіно стане новим головним тренером грецького «Панатінаїкоса» . Ця новина відразу викликає дежа вю, адже більше 20 років тому він вже приходив в одну легендарну команду з зеленим трилисником.
І його роботу в Бостоні досі згадують виключно нецензурними виразами.
Текст вперше був опублікований 18 вересня 2012 року.
Правління Пітіно не просто не наблизило «Селтікс» до славних часів, воно відкинуло команду ще далі назад і сповільнило відновлення. Чого ж такого встиг накоїти Ріктатор за свої неповні 4 роки в команді? Давайте складемо рейтинг його провалів.
30. Сказав дурну тираду про легендарних «кельтів» 80-х
Почнемо з простого - з післяматчевій прес-конференції, на якій за одну коротку промову Пітіно встиг образити уболівальників, місто і свою нинішню команду.
«Леррі Берд не входить в ті двері, фанати. Кевін Мак-Хейл не входить в ті двері, Роберт Періш не входить в ті двері. Якщо ви чекаєте, що вони увійдуть, вони сиві і старі. У нас тут молода і працездатна команда, яка буде рости. Люди цього не розуміють. Чим швидше вони зрозуміють, що ті троє вже не ввійдуть в двері, тим буде краще це місто. [...] І якщо ви вважаєте, що я піддамся негативу, то ви помиляєтеся. Не ту людину ви запросили очолити цю команду ».
29. Попався на очі власникові «Селтікс» до Берда
А адже теоретично в тому самому 2000 році Леррі цілком міг увійти в ті двері. У 1997 році Берд прямо заявляв про те, що має намір тренувати в НБА. Але власник команди Пол Гастон запропонував Леррі тільки роль генерального менеджера, тому що вже домовився з Пітіно. Берд хотів бути саме тренером, розуміючи, що сили на таку роботу у нього є тільки зараз - в результаті пішов в «Індіану», відпрацювавши там 3 роки перед відходом на менеджерську позицію. Ах да, там він довів свою команду до фіналу і став найкращим тренером року. Пітіно за той же термін навіть не здався в плей-офф жодного разу.
28. Не сподобався уболівальникам
Але ж на своїй презентації в 1997 році Пітіно пообіцяв уболівальникам за три роки вийти в плей-офф. Свою обіцянку він, звичайно, не дотримав. Команда під його керівництвом грала настільки слабо, що на неї перестали ходити глядачі. У 2000 році «Селтікс» встановили свій найгірший показник відвідуваності з 1978 року (тобто ще до того, як в лігу прийшов Леррі Берд). Навіть на сумну команду Ем Ел Карра в сезоні-1996/97 ходили краще.
27. Набрав в «Селтікс» гравців зі своєї студентської команди
У Пітіно була якась нав'язлива ідея зібрати в «Селтікс» всіх своїх гравців з чемпіонської команди Університету Кентуккі 1996 року. До моменту приходу в клуб у нього вже був Антуан Уокер, пізніше він задрафтував Рона Мерсера і виміняв Уолтера Маккарті. Потім в «Бостон» прибуде і Тоні Далекому. Не те що б ці гравці були чимось гірші за інших, але подібна вибірковість явно натякала, що Пітіно хоче працювати тільки зі «своїми». А це ні до чого доброго не приводить.
26. Ввів в штаб своїх протеже
Та ж історія і з асистентами Пітіно. Будь-який тренер або менеджер приходить в нову команду не один, а зі своїми помічниками. Але «Слік Рік» просто вичистив всю стару гвардію - Кей Сі Джонса, Денніса Джонсона - і ввів на їх посади своїх знайомих по Університету Кентуккі. У тому числі призначив Тіма Сайфера - свого менеджера по екіпіровці в Кентуккі - спеціальним асистентом президента «Селтікс».
25. Позбувся Ді Брауна
Не тільки від заслужених тренерів позбавлявся Пітіно, але і від авторитетних гравців. Наприклад, від Ді Брауна. До 1998 року Браун вже був глибоким скамеечніком, але він був капітаном команди, мав голос в роздягальні і був останнім сполучною ланкою з переможним минулим: Ді Браун встиг пограти з Бердом в одній команді. Слово самому Ді: «Пітіно дуже егоцентричний. «Люди приходять на ігри подивитися, як я треную», - ось що він думає весь час. І йому не потрібні для цього ветерани ».
24. Позбувся Ріка Фокса
Ді Браун був не першим капітаном, якого викреслив зі складу Пітіно. У 1997 році, тільки заступивши на пост тренера і генерального менеджера, Пітіно відмовився від послуг вільного агента Ріка Фокса. Причому в якій манері - не чекаючи, коли хтось тезці Фоксу запропонує контракт, а просто відмовившись від прав на нього. Ріку-менеджеру потрібно було вільне місце під стелею зарплат, щоб підписати вільних агентів (і цим місцем він розпорядився бездарніший нікуди, про це ми ще згадаємо), а для цього «Селтікс» потрібно було відмовитися від усіх своїх вільних агентів. Під роздачу потрапив і Рік-гравець. Фокс образився, пішов в «Лейкерс», взяв там 17 номер (у "Бостона" до того моменту було 16 чемпіонських, Фокс пообіцяв, що свій перший добуде раніше, ніж «Селтікс» своє 17-е), завоював там три персня.
23. Зробив Уокера капітаном в 21 рік
На звільнену вакансію капітана Пітіно відрядив Антуана Уокера - сильного баскетболіста в той час, але зовсім не призначеного бути лідером команди. Уокер іноді грав натхненно, а іноді забував підбирати м'ячі, неохоче повертався не тільки на захист, а й в атаку, околачіваясь півматчу у центрального кола, і кидав так багато триочкових тільки тому, що немає четирехочкових. Справжнього лідера команді довелося чекати до тих пір, поки не змужнів Пірс до початку нового тисячоліття. Але до того моменту Пітіно вже не було в «Бостоні».
22. посварилась з Пірсом і Уокером
Здавалося б - у тебе молода команда, в якій є два олл-стара. Цілком очевидно, що потрібно підтримувати хороші відносини зі своїми кращими гравцями. Але Пітіно постійними криками з лави, своїм вічним ниттям і нескінченної критикою настільки дратував і Пірса ( «Чому ти так довго тримаєш м'яч?»), І Уокера ( «Цей товстун нічого не може зробити правильно!»), Що не отримав ніякої підтримки від своєї команди. Коли тренер не може налагодити стосунки в колективі, колектив приречений.
21. Продовжив Тоні Бетті
В одному з трейдів Пітіно, здавалося б, пощастило. Він отримав Тоні Бетті - неяскравого і невисокого, але працьовитого центрового. Та ще й на дуже дешевому контракті. Але Рик не був би Ріком, якби не зіпсував все відразу ж. Пітіно запропонував Бетті продовження контракту на 6 років і на 25,2 млн. А це серйозні гроші для 2000 року. При цьому до того моменту Тоні грав у Пітіно з лавки і всього по 20 хвилин за гру. Так собі інвестиція вийшла.
Крім того, Тоні не мав ні найменшого уявлення про культуру «Селтікс». Коли йому не сподобалася критика Томмі Хейнсона, коментував гру на телебаченні, Бетті роздратовано запитав Седріка Максвелла, легенду «Бостона» і коментатора на радіо: «А Томмі взагалі коли-небудь де-небудь тренував, раз так погано висловлюється про нашу тактику?» - «Так, - відповів Седрик - тут, в Бостоні. Два чемпіонства завоював ».
20. Обміняв два піки другого раунду на Йосипа Сесара
З якоїсь нікому не відомої причини 2000 року Пітіно захотів виміняти у «Сіетла» обраного на драфті під 47-м номером хорватського захисника Йосипа Сесара. Заради цього «Селтікс» розлучилися з двома піками другого раунду. Ціна невелика, але в будь-якому випадку 2 більше 1, і «Бостон» витратив на гравця, який жодного разу навіть не розмовляв згодом з командою про контракт, подвійну ціну. У підсумку «кельтів" не дісталися 38 і 39 піки на драфті-2001, під якими можна було отримати Ерла Уотсона, Карлоса Арройо, Моріса Еванса, Джамар Муна, Боббі Сіммонса або навіть Андреса Носьоні.
Права на Йосипа Сесара належали «Бостону» до 2011 року, на той час хорват вже став тренером юнацької команди «Цибони».
19. задрафтував Жерома Мойзо
Отримати за два піки другого раунду одного гравця - це далеко не саме дурне з того, що табір Пітіно зробив в день драфту НБА в 2000 році. Ніякої слабкий рівень драфта не може стати виправданням вибору жахливого гравця серед лотерейних піків. Пітіно зробив якраз це, вибравши під 11-м номером французького форварда Жерома Мойзо, який був занадто слабкий, щоб грати центру, занадто повільний, щоб грати легкого форварда, і занадто індиферентний, щоб підміняти Антуана Уокера на позиції четвертого номера.
На одному з найслабших драфтів в історії Пітіно вибрав самого слабкого гравця. Мойзо став єдиним з перших 23 номерів того драфта, хто не зіграв 150 ігор в НБА. А за «Селтікс» француз не зіграв і 150 хвилин. Тюркоглу, Маглойр, Квентін Річардсон, Морріс Пітерсон - навіть на такому, що не самому грізному тлі, Пітіно примудрився облажаться.
18. Вибрав Мерсера замість Макгрейді
Подібні речі можна розгледіти тільки через кілька років, а тоді, в 1997 році, ніхто не міг уявити, наскільки велика різниця в потенціалах Рона Мерсера, шостого номера драфту, і Трейсі Макгрейді - дев'ятого номера. Ті-Мак був всього лише школярем, а Мерсер - одним з лідерів найсильнішої студентської програми тих часів - Університету Кентуккі.
Але від цього не стає менш прикро. Обидва свінгмена страждали від травм, але МакГрейд тримається в НБА досі, а Мерсера давно слід прохолов. Мерсер відразу завоював місце в складі, МакГрейд знадобилося кілька років, щоб змужніти, і тим не менш Трейсі став зіркою і надпопулярним гравцем, а Рон - лише одним із сотень середніх баскетболістів, яким до того ж долею був визначений дуже короткий термін придатності. До 2005 року Мерсер пішов на пенсію.
17. Обміняв Мерсера на Фортсона
Мерсер - НЕ Макгрейді, як з'ясувалося, але він все одно був найкориснішим гравцем. Проте Рік Пітіно після двох сезонів Рона в команді вирішив скинути свого стартового атакуючого захисника, дати це місце незадрафтованному Едріану Гриффину, а натомість отримати Денні Фортсона, який щільно засів на лаву - адже на позиції важкого форварда (єдиною, на якій міг грати Фортсон) в команді вже були Уокер, Бетті і Маккарті.
Пітіно ставив низькорослого товстуна центром, намагався вмістити його з Уокером на двох позиціях форварда, але нічого не виходило, і замість агресивної гри на чужому кільці «Селтікс» і Пітіно отримали від Денні тріщину в нозі і кілька місяців простою. Лише через один сезон в команді Фортсон її покинув - травмованого бігмена скинули в «Голден Стейт» за контракти «мертвих душ», які завершили кар'єру. В кінцевому підсумку за Мерсера «Бостон» не отримав практично нічого. За три сезони 6 номер драфту перетворився в порожнечу ... «Трейдер Рік» у всій красі.
16. Погодився прийти в «Селтікс» тільки заради Данкана
На драфті 1997 роки не було сумнівів, хто піде першим. В лігу приходив Тім Данкан - людина, обравши якого, команда забезпечувала собі світле майбутнє - в цьому не було сумнівів уже тоді, 21 рік тому. Закінчивши сезон з другим найгіршим результатом, «Бостон» забезпечив собі 27,5% шансів на перемогу в преддрафтовой лотереї, адже найгірша команда того сезону - новачки «Ванкувер Гріззліз» - не мала права вибирати першої. Крім того, в розпорядженні «Селтікс» виявився драфтпік «Далласа», який виміняли за рік до того; «Маверікс» закінчили сезон шостими з кінця, а значить у «кельтів» були підсумкові 36,3% на те, щоб дістати Данкана. 36,3% - це найвищий показник в історії лотереї драфта.
Про це, мабуть, відразу подумав і Пітіно. Для нього що 36,3%, що 50%, що 99% - було все одно. Він був упевнений в тому, що Данкан стане «кельтом». І в очікуванні того, що йому незабаром належить тренувати кращого з усіх молодих гравців за останні 10 років, Рик підписав контракт з «Селтікс». Чи варто говорити, що «Бостону» ніякого Данкана не дісталося? ..
15. Розповів всім про це ще до свого відходу
Як кажуть вболівальники «кельтів», за час свого перебування в Бостоні Пітіно зробив дві хороші речі: перша - побудував тренувальну базу в Уолтем. Друга - пішов.
Але навіть це він зробив неправильно. Ще в сезоні-1999/2000, за рік до відходу, Пітіно розповів пресі, що погодився працювати в «Селтікс» тільки заради того, щоб потренувати Данкана. Тоді ж він відзначив, що якщо бостонская команда не стане грати краще, він піде у відставку.
І як цю заяву повинні були розуміти гравці? «Я не хотів грати вами, я хотів грати Данканом, а ви такі нездари, що мені набридло, і я скоро піду від вас»? Ні, так мотивувати свою команду не можна. Так само як не можна такі речі говорити скривдженим уболівальникам і готовим роздерти журналістам. Рік навіть пообіцяв закінчити сезон-2000/01, але в підсумку втік ще в січні. Пізніше Пітіно ніяк не відходив від мантри Данкана, стверджуючи, що якби «фішка лягла» і Тім потрапив би в «Селтікс», як Рик і припускав, то він все ще тренував би в НБА.
14. Був упевнений в тому, що отримає Новіцкі
Через рік після ситуації з Данканом «Бостон» націлився на ще одного майбутнього гравця-символу і знову його упустив. Кріс Уоллес, в ту пору права рука Пітіно на менеджерський посту, переглядав молодого білявого німця з дивним кидком і розпізнав у ньому «нового Берда». Уоллес відразу розповів про свої спостереження Пітіно, і Рік запросив Новіцкі на «таємний перегляд» - такою, якою Пітіно любив влаштовувати для школярів, яких вербував в Університет Кентуккі.
Пітіно організував закрите тренування для Дірка, поставивши охорону навколо залу. Рік був упевнений, що ніхто більше не зазіхне на Новіцкі. Але Пітіно знову не розумів різниці між реаліями НБА та студентської вербуванням. Звичайно ж, про Дірк знав не тільки офіс «Бостона». І молодий німець потрапив в зону інтересу хитрого Дона Нельсона. У той час як Нельсон влаштовував махінації з обміном драфт-піків, щоб отримати і Новіцкі, і Неша з «Фінікса», штаб Пітіно в своїй впевненості не робив нічого. І коли прийшов вечір драфта, і Новіцкі під 9-м номером пішов прямо перед носом у "Бостона", Пітіно запанікував. Як він сам пізніше зізнавався, у нього не було запасного плану. Він глянув на список гравців, що залишилися і вибрав того, хто вище всіх стояв в мок-драфті - а їм був юний Пол Пірс, що котирувався в п'ятірці, але з якихось причин ніким не обраний. У вряди-годи людині, потворно попрацювати на драфті, пощастило - Пітіно отримав в свою команду майбутнього члена Залу Слави. Якого він не збирався брати, чи не переглядав на тренуваннях і навіть жодного разу не дзвонив тренеру Пірса в коледжі Рою Вільямсу, щоб дізнатися, чого варто Пол.
13. розсварився з «Філадельфією» і не отримав Ван Хорна
Не тільки в Новіцкі в Бостоні бачили «нового Берда». Такого гравця в 90-е шукали постійно, і однією з кандидатур вважався Кіт Ван Хорн. Зараз заднім розумом легко заявити, що Ван Хорн не вартував місця в топ-3 свого драфта, але перед драфтом 1997 року акції Ван Хорна котирувалися дуже високо - і справедливості заради, перші сезони в НБА Кіт провів досить яскраво.
Першим, як уже сказано, на тому драфті міг піти тільки одна людина - Данкан. «Бостону» за результатами лотереї дісталися третій і шостий вибори. Вибирати другий «Філадельфія», здавалося, не була загрозою для комерційних «Селтікс» забрати Ван Хорна - ще до драфта Кіт відмовився від перегляду в «Філадельфії», вважаючи, що у команди немає майбутнього. Було очевидно, що «Сіксерс» нема чого вибирати гравця, який відмовляється виступати за команду, а тому не було ніяких перешкод, щоб «Бостон», який був миліший душі Ван Хорна, отримав свого «нового Берда».
Ось тільки Пітіно за кілька місяців на посаді головного в «Селтікс» примудрився посваритися з «Філой» настільки, що ті в помсту вибрали Ван Хорна і обміняли в «Нетс» в день драфту - тільки б той не дістався «Бостону». Класно зіграно, Рик.
12. Намагався зробити захисної команду з атакуючих гравців
Навіть прихильники тренерського таланту Пітіно не стануть стверджувати, що Рік володіє широким тактичним арсеналом. Всі успішні команди Пітіно базувалися на одній і тій же захисної основі - «full court press», тобто пресинг по всьому майданчику. Ця система особливо добре діє проти недосвідчених команд (див. Студентський баскетбол), але досвідчені баскетболісти-професіонали вже давно дану тактику розкусили.
Але проблема пресингу імені Пітіно в «Бостоні» полягала навіть не в тому, що суперники легко з цим пресингом справлялися. Система була приречена, бо виконавці у Ріка підібралися зовсім іншого плану. Троє основних баскетболістів «Селтікс» епохи Ріка Пітіно - це Антуан Уокер, Пол Пірс і Кенні Андерсон. Скажіть, хто з них витривалий, швидкий і хороший в захисті і пресингу?
11. Відпустив Брюса Боуена
А ось хто точно підійшов би під систему метчап-пресинг, так це «ланцюгова пес» Брюс Боуен, Який візьме в команді Грега Поповича три перснів, будучи найважлівішім елементом захисту «Сперс». Насправді Боуен может буті вдячний Пітіно - самє тій давши шанс Брюсу, жівотіє в нижчих лігах и в командах іншого французького дівізіону (одна хвилина в складі «Хіт" не береться до уваги). У перший свій повний сезон в НБА Боуен став повноцінним гравцем ротації «Селтікс», а Пітіно називав його «Джоном Хавлічек без кидка» і стверджував: «Швидше я вб'ю себе, ніж обміняю Боуена».
Але в наступному сезоні Пітіно жорстко обмежив ігровий час Брюса. Неясно, що послужило цьому причиною, але наступного літа Рік не став продовжувати з Боуеном контракт, вважаючи за краще йому ще одного «діаманта» з нижчих ліг 25-річного новачка Едріана Гріффіна. Боуен засмутився таким поворотом подій: «Щонайменше, це було дивно. Звичайно, це все бізнес - іноді ти подобаєшся комусь, іноді немає. Це стало неприємним сюрпризом, але таке рішення, не можу їх звинувачувати за це. Я також радий за Едріана, з ним було дуже приємно виступати в Літньої Лізі ». Уже через два сезони після виходу з «Селтікс» Боуен потрапить в символічну збірну щодо захисту.
10. Обміняв Еріка Вільямса на два піки другого раунду
В одному з інтерв'ю практично відразу після призначення Рік Пітіно назвав легкого форварда своєї нової команди Еріка Вільямса «фундаментом команди». І дійсно, второгодка Ерік Вільямс дуже добре виглядав в минулому сезоні. Однак через пару місяців після своєї заяви Рік вже обміняв молодого форварда в «Денвер». Яка вартість «фундаменту», на думку Пітіно? Два піку другого раунду. Стільки ж, нагадаємо, коштував Йосип Сесар.
На цьому історія взаємин Ріка Пітіно і Еріка Вільямса не скінчилася. Через два сезони, влітку 1999 року, Пітіно вирішив позбутися від Мерсера. На додачу до отриманого в результаті трейда з «Денвером» Денні Фортсону «Бостон» отримав назад свого екс-гравця Еріка Вільямса. Але тільки вже з історією серйозних травм колін і не дуже приємним контрактом - 22,2 млн. На 5 років. У підсумку замість хлопця, який міг би набирати в перспективі 20 очок за матч, «Селтікс» отримали того ж самого хлопця - але набирає 8 очок. За цю трансформацію «Бостон» ще й доплатив, виходить ...
9. Підписав Тревіса Найта на 7-річний контракт
Був в НБА такий культовий персонаж, Тревіс Найт - відомий своїм, прямо скажемо, раздолбайства. Зараз він живе десь в Нікарагуа, володіє нічним клубом, але мова навіть не про це. Коли Тревіс виставився на драфт в 1996 році, його обрали в першому раунді «Буллс». Подивившись на нього в справі влітку, «Буллс» - небачене справа! - відмовилися від прав на Тревіса Найта, порахувавши, що гарантована центровому зарплата за контрактом новачка - це занадто багато для подібного гравця.
Тоді Найта підібрали «Лейкерс», де він скромно провів один сезон - 16 хвилин в середньому, 4,8 очка, 4,5 підбору. Майстру по розкриттю талантів Ріку Пітіно така статистика здалася прекрасною, і він підмахнув Найта ... відразу на семирічний контракт ... і на 22 млн. Доларів. Пітіно бачив в Тревіс «центрового майбутнього», але майбутнє тривало всього рік. Після одного сезону «Бостон» поспішив позбутися від центрового, який під час підписання жирного контракту з «Селтікс» заявляв: «Мені б радіти цьому, але я поки не радий, тому що до сих пір відчуваю відданість« Лейкерс ». Ну, як раз в «Лейкерс» його назад і обміняли, скатертиною доріжка, Тревіс Найт.
8. Підписав Кріса Міллза на 7-річний контракт
Якщо ви думаєте, що контракт Тревісу Найту був гіршим семирічним контрактом, який Пітіно запропонував влітку 1997 року відразу після вступу на посаду президента клубу, то ви ще не зрозуміли всієї глибини величі Ріктатора. У 1997 році Рік Пітіно підписав Кріса Міллза на 7 років і 25 мільйонів, сказавши, що ось вона - заміна скинутому задарма Еріку Вільямсу!
Ця історія почалася ... ще в 1989 році. Пітіно тільки заступив на пост (як знайомо) головного тренера команди Університету Кентуккі, і його команду поповнив багатообіцяючий школяр Кріс Міллз. Через рік з'ясується, що Міллз отримав некотрая суму грошей, яка визначила його вибір коледжу, і в підсумку через скандал з хабаром Міллза перевели в Університет Арізони. І ось в 1997 році Пітіно все ж отримує в своє розпорядження Міллза, вже 27-річного ветерана НБА, розхвалюючи, яку стабільність дасть Кріс молодий бостонської команді ... Кріс повинен був стати найбільш високооплачуваним гравцем «Селтікс» - при статистикою 13 очок і 6 підбирань в попередньому сезоні це могло б здатися жартом, якби за всім цим стояло не Пітіно.
7. Обміняв Кріса Міллза через два місяці після укладення контракту
Альо и це не все! Як то кажуть, Рик ніколи не бреше, він просто користується своїм правом змінити свою думку в останній момент. Ще до старту тренувального табору Пітіно вирішив, що йому не потрібен Міллз, а потрібен хтось вищий, потужний і підбирає. Крім того, Пітіно раптом виявив, що Міллз не так швидко бігає, як він очікував.
«Кріс Міллз дає нам стабільність і прекрасний захист. Але я думаю, Кріс з тих гравців, які показують блискучу гру тільки в оточенні сильних баскетболістів. Якщо його поставити до нас, в команду, яка тільки вчиться, не можна отримати від нього ту ж віддачу », - заявив Слик Рік. І обміняв свежеподпісанного Міллза в «Нью-Йорк» на чотирьох гравців з далекого кінця лави «Нікс». З тієї четвірки в «Бостоні» залишиться тільки Уолтер Маккарті - улюбленець натовпу, безумовно, - але при цьому баскетболіст, який грав менше 20 хвилин в середньому і набирав менше 6 очок.
Забавно, але в 2003 році в рамках обміну Антуана Уокера в «Даллас» бостонская команда отримала від «Мевс» контракт закінчив кар'єру Кріса Міллза - це був останній рік того самого семирічного контракту, який даремно уклав з Міллз Пітіно в 1997 році.
6. Обміняв пік першого раунду на Потапенко ...
Перший постлокаутний драфт 1999 року вважався одним з найглибших драфтів в історії і був чудовою можливістю поправити свої справи нужденним франшизам. На тому драфті було обрано 9 учасників Матчу Всіх Зірок НБА, а також Одом, Террі, Маггетті, Поузі, Андре Міллер і кілька інших гравців, кар'єра яких склалася цілком гідно. Майбутніх членів Залу Слави там не було, але вибрати гравця, який допоможе команді, було нескладно; складніше було промахнутися.
Не доводиться сумніватися в тому, що Пітіно в своїй досконалості міг утнути і на драфті-1999. Але він випередив всі ці очікування - в березні того року «Селтікс» обмінюють свій пік на Віталія Потапенко ... Цей пік в результаті виявиться 8-м номером, і «Клівленд» вибере Андре Міллера. Крім Андре на той момент драфта вільними були Меріон, Террі, Артест, Кириленко. Але Пітіно оголосив, що новачки йому більше не потрібні, якими б талановитими вони не були. А Потапенко до того моменту був прямо-таки пропаленим ветераном, два сезони в НБА за плечима, та й не тільки за плечима, але і за спиною - за спиною Жідрунаса Ілгаускаса. Але Пітіно вирішив, що йому потрібен новий стартовий центр, посадив більш ефективного Тоні Бетті на лавку і з недавнім резервістом Потапенко на чолі програв 12 з наступних 15 зустрічей, убивши всі надії на плей-офф - і на посилення на драфті 1999 року.
5. ... і продовжив його на 6 років і 33 млн.
Не встиг «Бостон» отримати свого нового суперцентру, як Пітіно тут же закріпив права на Віталія на роки вперед. Всього через два дні після обміну (господи, два дня! Два дні пройшло всього!) Потапенко вже поставив підпис під новим контрактом - шестирічним угодою на 33 мільйони доларів. Божественний, дивовижно чудовий менеджмент Пітіно! «У нього гідна робоча етика, ми потребували зміцненні гри під кільцем, особливо в захисті. Віталій молодий, сильний, великий хлопець з відмінним потенціалом », - просторікував Пітіно.
А знаєте, що великий хлопець з потенціалом повинен в першу чергу робити в захисті під кільцем? Правильно, блокувати кидки суперника. За 4 роки в «Селтікс» Віталік сумарно наблокувалися дикі 90 кидків. Для порівняння, за той же термін форвард Уокер зробив 147 блоків, запасний бігме Бетті - 268, свінгмен Пірс - 267. У 2002 році залишилися три роки непідйомного контракту Потапенко обміняли в «Сіетл» на ще більш непідйомні три роки контракту Вина Бейкера (42 млн . сумарно, які «Селтікс виплачували до 2007 року).
Історична довідка: обраний на драфті 1999 року Ламар Одом наставив 95 блок-шотів за один тільки свій дебютний сезон в НБА.
4. Обміняв Біллапса на Андерсона
З 2000 по 2007 щороку чемпіонами НБА ставали гравці, які не добилися цього в «Селтікс» Ріка Пітіно (хоча ніхто не стверджує, що вони обов'язково домоглися б цього без Пітіно): Рік Фокс, Брюс Боуен, Антуан Уокер. А особливо прикро тим, хто пережив епоху Ріктатора в «Бостоні», було бачити, як приз найціннішому гравцеві Фіналу в 2004 році над головою підняв Чонсі Біллапс. Адже колись Чонсі був задрафтований саме «кельтами».
Біллапс виявився з породи спортсменів, які звуться «Лейт-Блумер» - пізно розкривають свій потенціал. Пітіно не зміг дочекатися, коли Чонсі зацвіте усіма барвами, і вирішив обміняти його на ветерана. Обізвавши наостанок Біллапса атакуючим захисником, а не чистим розігруючим, Рик відправив Чонсі в «Денвер», натомість отримавши Кенні Андерсона. Сам Пітіно стверджував, що Кенні - «кращий першокурсник, гру якого коли-небудь бачив у коледжі».
Можливо, той Андерсон з початку 90-х і був таким, але тільки десять років потому що втратив швидкість і кидок Кенні зовсім не допомагав зростанню команди. Передачі «розігруючий» Андерсон набирав в тому ж темпі, що і «атакуючий захисник» Біллапс. А коли Кенні перейшов в «Бостон», виявилося, що він заробляє більше, ніж Уокер, Пірс, Мерсер і Боуен - причому сумарно!
3. Виміняв Кріса Уоллеса з «Майамі»
Першою дією Пітіно на посаді президента «Селтікс» вважається драфт 1997 року, на якому Рик очікував отримати Данкана на багато років вперед, а отримав пару гравців, яких обміняв протягом двох років. Але насправді свою руйнівну діяльність Пітіно почав за місяць до драфту. Він обмінявся піками другого раунду з «Майамі Хіт», а зробив він це заради того, щоб роздобути з офісу «Майамі» собі в штаб генерального менеджера Кріса Уоллеса (де-факто головним в питаннях контрактів залишався президент Пітіно, а Уоллес був його першим асистентом ).
Можна навіть не згадувати ціну цього переходу Кріса Уоллеса - пік, який «Бостон» віддав, був тридцятим (можна було потрапити в Стівена Джексона або Ентоні Джонсона), а отримав лише 55-й вибір на драфті. Проблема в тому, що призначивши собі такого помічника, Пітіно прирік «Селтікс» на сумовите існування навіть після свого відходу - адже саме Кріс Уоллес змінив Пітіно на посаді, коли той пішов у відставку напередодні нового 2001 року. Уоллес славно продовжив традиції Пітіно: він вибрав в 1-му раунді драфта катастрофічних гравців в особі кедрик Брауна і Джо Форте; він не підписав жодного гідного вільного агента; а найжахливіше - він обміняв новачка Джо Джонсона і пік першого раунду на Родні Роджерса (27 ігор, пішов як вільний агент) і Тоні Далекому (89 ігор, пішов як доважок до Трейд Антуана Уокера на Рафа Лафренца).
Найгірше, що може зробити поганий управлінець - це залишити після себе такого ж бездарного наступника.
2. змістити Ауербаха з поста президента
Хоча легендарний Ауербах пішов з поста генерального менеджера «Селтікс» ще після чемпіонства 1984 года, він залишався президентом клубу і в більшості ключових питань щодо формування складу брав безпосередню участь. На жаль, власник команди Пол Гастон вирішив будувати команду в іншому напрямку.
Пітіно був призначений не тільки головним тренером і директором по баскетбольним операціями (той же ГМ, тільки з іншою назвою, - на цій посаді зараз перебуває і Денні Ейндж), але і президентом клубу - вища позиція в менеджменті баскетбольної команди. Цю роль 27 років виконував Ред Ауербах. Про призначення Пітіно на посаду президента Ред прикро дізнався немає від власника, а від преси. Ауербаху була запропонована почесна, але нікому не потрібна роль віце-голови ради директорів клубу.
Ауербах перестав брати участь в справах команди. «Для кожного вболівальника« кельтів », що живе в Новій Англії, Ред став членом сім'ї, поважним старим дідом, патріархом, людиною, присутність якого давало всім навколо відчуття безпеки. Ми знали - поки Ред поруч, «Селтікс» в хороших руках », - говорив Білл Сіммонс. На жаль, Ауербах був поруч, але був безпорадний. Реда часто критикували за відсутність серйозних змін в команді, за те, що він залишав ветеранів в команді так довго, як міг. Що ж, на зміну філософії «сімейного» клубу прийшла філософія нескінченного перелопачування складу. За шестирічну еру Пітіно-Уоллеса зелену майку надягали 68 гравців. За всю епоху «Великий трійці» з 1980 по 1993 - всього 67. Прибравши Ауербаха з поста президента, «Селтікс» втратили свою сутність, індивідуальність, філософію найбільшого баскетбольного клубу в історії.
1. Став головним тренером і президентом замість Леррі Брауна
До того, як звернутися до послуг Пітіно, власник «Бостона» Пол Гастон провів ряд переговорів з Леррі Брауном. До весни 1997 року в пост головного тренера в «Селтікс» претендували двоє: Браун і Пітіно. Однак Пітіно до того моменту вже встиг заявити, що ніякі гроші не зможуть змусити його піти з поста головного тренера баскетбольної команди Університету Кентуккі. Фаворитом вважався Леррі Браун.
І ось одного разу Пітіно і Браун перетинаються на турнірі з гольфу. У Брауна на руках пропозицію від «Бостона», і знаменитий тренер розмірковує, чи приймати його. Думаючи, що Пітіно вже відмовився від намірів боротися за вакансію, Леррі Браун по доброті душевній розповідає Пітіно про умови контракту. Пітіно в черговий раз «користується правом змінити свою думку в останній момент», дзвонить Гастону і каже, що знову зацікавлений в роботі. В результаті Пітіно виторговує собі контракт на 10 років і на 49,1 млн. - найдорожчий контракт для тренера НБА в ту пору, а також чини президента і директора з баскетбольних операцій.
Розсерджений Леррі Браун приймає пропозицію «Філадельфії» і стає тренером і генменеджеру «Сіксерз». В помсту Ріку він заявляє, що «Селтікс» не дістанеться на драфті Ван Хорн, навіть з огляду на небажання гравця виступати за дружину Брауна. Після ще кількох перепалок між представниками двох франшиз «Сіксерз» вибирають Ван Хорна і змінюють його в «Нью-Джерсі».
Поки Рік Пітіно безуспішно намагався вивести «Селтікс» в плей-офф, «Філадельфія» Леррі Брауна змогла потрапити у фінал НБА в 2001 році. Пізніше Браун піде в «Детройт» і завоює з командою титул чемпіона НБА в 2004 році. Стартова п'ятірка тієї команди:
- Чонсі Біллапс, обмінений з «Селтікс» в 1998 році;
- Бен Уоллес, який виступав за «Бостон» у Літній лізі в 1996 році, але не пробився до складу команди;
- Ріп Хемілтон, обраний на драфті 1999 року, якого могли взяти «Селтікс», якби у них було право вибору в 1 раунді (див. Трейд Віталія Потапенко);
- Тейшоун Прінс, обраний на драфті 2002 року, якого могли взяти «Селтікс», якби у них було право вибору в 1 раунді (див. Трейд Джо Джонсона);
- Рашид Уоллес, який потрапив з «Атланти» в «Детройт» в дедлайн 2004 року в тристоронньому трейде за участю «Бостона».
фото: REUTERS / Brian Snyder, Mike Blake, Ray Stubblebine, Jim Bourg, Pierre Ducharme; Gettyimages.ru / Doug Pensinger, Jamie Squire, Jed Jacobsohn / Allsport, Andy Lyons, Jonathan Ferrey
Чого ж такого встиг накоїти Ріктатор за свої неповні 4 роки в команді?«Чому ти так довго тримаєш м'яч?
Чи варто говорити, що «Бостону» ніякого Данкана не дісталося?
І як цю заяву повинні були розуміти гравці?
«Я не хотів грати вами, я хотів грати Данканом, а ви такі нездари, що мені набридло, і я скоро піду від вас»?
Скажіть, хто з них витривалий, швидкий і хороший в захисті і пресингу?
Яка вартість «фундаменту», на думку Пітіно?
А знаєте, що великий хлопець з потенціалом повинен в першу чергу робити в захисті під кільцем?
Чого ж такого встиг накоїти Ріктатор за свої неповні 4 роки в команді?
Наша совместная работа Bikinika.com.ua. Запустив новый сайт, "Buddy.Bet" приглашает вас в мир увлекательных игр и возможности увеличить свой банкролл.