1. [ правити ] Бій Віталія Кличка з Ленноксом Льюїсом
2. [ правити ] Сімейне життя
3. [ правити ] Професійні поєдинки

Віталій Кличко

нагороди

Віталій Володимирович Кличко ( укр. Віталій Володимирович Кличко) - український державний діяч, боксер-професіонал, який виступав у важкій ваговій категорії, кікбоксер, кандидат наук в області фізичного виховання і спорту [1] .

Народився 19 липня 1971 року в п. Біловодське в Чуйської області, Киргизька РСР. Його брат - Володимир Кличко . Їх бабуся - Тамара Юхимівна Кличко (Етінзон) - єврейка . Прадід і його сім'я по лінії матері батька були розстріляні німцями в період Голокосту. 30 листопада 1943 року було вбито рідний брат Тамари Юхимівни Кличко - Анатолій Юхимович Етінзон.

У 1985 році сім'я переїхала в Українську РСР.

У 1995 році закінчив Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут.

Пізніше закінчив аспірантуру Національного університету фізичного виховання і спорту України і закінчив Національну академію держуправління при Президентові України, отримав ступінь магістра за спеціальністю «Управління суспільним розвитком».

У лютому 2000 року в Національному університеті фізичного виховання і спорту України захистив кандидатську дисертацію за темою «Методика визначення здібностей боксерів у системі багатоетапного спортивного відбору».

З дитинства захоплювався різними видами єдиноборств, проте віддав перевагу кікбоксингу. За деякими даними, 6 разів ставав чемпіоном світу з кікбоксингу (4 рази серед професіоналів і 2 рази серед любителів). На кикбоксерские рингу провів 35 поєдинків, на яких здобув 34 перемоги (22 достроково).

З 1995 року займався боксом. Завоював титул чемпіона світу серед військовослужбовців, і в тому ж 1995 році на чемпіонаті світу завоював срібну медаль. Після успішної кар'єри в любительському боксі (95 боїв / 80 перемог (72 нокаутом) / 15 поразок) в листопаді 1996 року дебютував на професійному рингу.

24 жовтня 1998 року у 2-му раунді нокаутував Маріо Шіссера з Німеччини і завоював титул чемпіона Європи EBU.

З 24 жовтня 1998 року по 1999 рік - чемпіон Європи у важкій вазі (EBU).

26 червня 1999 переміг накаутом чемпіона світу за версією WBO Хербі Хайдом. З цією перемогою був поставлений світовий рекорд. Провів 25 послідовних перемог нокаутом, які все завершив в першій половині бою (до 6 раунду), і кількістю раундів, витрачених на шлях від новачка до чемпіона - менше ніж у Майка Тайсона. У жовтні 1999 року в 3-му раунді нокаутом здолав непереможеного раніше Еда Махоуні. Захистив свій титул чемпіона WBO і зміцнив рекорд 26-ю достроковою перемогою в першій половині поєдинку. У грудні вдруге захистив титул чемпіона світу, перемігши технічним нокаутом в 9-му раунді Обеда Саллівана з США.

27 січня 2001 року в бою за інтерконтинентальний титул WBA в 1-му раунді за 1 хвилину нокаутував американця Орліна Норріса.

З 26 червня 1999 року по 1 квітня 2000 року - чемпіон світу у важкій вазі за версією WBO.

З 25 листопада 2000 року по 2001 року - чемпіон Європи у важкій вазі (EBU).

З 24 квітня 2004 року по 9 листопада 2005 року - чемпіон світу у важкій вазі за версією WBC.

З 11 жовтня 2008 року по 16 грудня 2013 року - чемпіон світу у важкій вазі за версією WBC.

[ правити ] Бій Віталія Кличка з Ленноксом Льюїсом

У 2003 році Віталій зустрівся з Ленноксом Льюїсом. Той був не в формі, мав зайву вагу, але, проте, в 6 раунді завдав Віталію важкий аперкот, після якого Кличко втратив системність дій. Його врятував гонг. У перерві суддя зупинив бій через розсічних, яке дуже вдало для Кличка утворилося у нього в 3 раунді. Це дозволило Кличко уникнути нокауту.

З липня 1998 року - засновник, член правління Міжнародного фонду сприяння розвитку спорту «Спорт-XXI століття».

З серпня 2003 року - голова правління Благодійного фонду «Фонд братів Кличків».

31 грудня 2004 року - Герой України - за видатні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку спорту, виняткові спортивні досягнення, підйом міжнародного престижу вітчизняного боксу.

З 5 березня 2005 року по 9 жовтня 2006 року - радник президента України (поза штатом).

З червня 2005 року - член НОК України.

У березні 2006 року балотувався до Верховної Ради і Київрада як лідер Блоку «Пора-ПРП», і боровся за посаду міського голови Києва. Але на виборах міського голови Києва зайняв 2 місце, отримавши 23,7% голосів, а на парламентських виборах блок «Пора-ПРП» не подолав 3% бар'єр, отримавши лише 1,47%.

З 13 жовтня 2006 року по 7 листопада 2008 - радник президента України.

У лютому 2007 року - Державний службовець 5-го рангу.

У 2008 році на дострокових виборах міського голови Києва отримав 17,97% голосів. На позачергових виборах до Київської міської ради в 2008 році «Блок Віталія Кличка», до якого увійшли Народний рух України, партія «Європейська столиця» і партія «Українська соціал-демократи», набрав 10,61% голосів виборців.

24 квітня 2010 року політична партія «Нова Країна» (Нова Країна) була перейменована в партію УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи), яку очолив Кличко.

У 2010-2015 роках - депутат Київської міської ради, голова фракції Партії «УДАР Віталія Кличка». Лідер української політичної партії «УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка» з 2010 по 2015 рік і Блоку Петра Порошенка «Солідарність» з 2015 року. Український націоналіст, русофоб. Виступав проти введення в Україні російської мови в ранг регіонального, не кажучи вже про державний. Гей-лобіст, прихильник впровадження на Україні толерантності до содомії ( «треба ставитися з розумінням» - в інтерв'ю ЗМІ).

У жовтні 2012 року Партія Віталія Кличка «УДАР» на парламентських виборах отримала 42 депутатських мандата, і Кличко очолив фракцію, став членом Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

25 січня 2014 року президент України Віктор Янукович запропонував Кличку обійняти посаду віце-прем'єра з гуманітарних питань, але Кличко відмовився через небажанням Януковича йти на поступки.

29 травня 2014 року в.о. президента України, голова Верховної Ради Олександр Турчинов заявив, що Кличко переміг на виборах міського голови Києва.

З 5 червня 2014 року - Київський міський голова.

З 25 червня 2014 року - Голова Київської міської державної адміністрації.

28 серпня 2015 року набрав партію «Блок Петра Порошенка" Солідарність "».

Також займається бізнесом.

[ правити ] Сімейне життя

26 квітня 1996 одружився на Наталії Валеріївні Кличко (в дівоцтві Єгорова), яка народилася 26 лютого 1974 року, і була спортсменкою і фотомоделлю.

діти:

• син Єгор-Деніел (Єгор Кличко) (народився 16 травня 2000 року);
• дочка Єлизавета-Вікторія (Ліза Кличко) (народилася 24 листопада 2002 року);
• син Максим Кличко (народився 1 квітня 2005 року).

[ правити ] Професійні поєдинки

Бій Рекорд Вік Дата Суперник Місце бою раундів Додатково 45 (41) -2 41 рік, 1 місяць 8 вересня 2012 Мануель Чарр (21-0) Москва , Росія ТКО4 (12) 2:04 Титул чемпіона WBC , 9-я захист Кличка (добровільна), після повторного завоювання. Чарр в нокдауні в 2-му раунді. Рефері зупинив бій за рішенням лікаря через небезпечного розтину у Чарра. 44 (40) -2 40 років, 7 місяців 18 лютого 2012 Дерек Чісора (15-2) Мюнхен , Німеччина UD (12) Титул чемпіона WBC , 8-а захист Кличка (добровільна), після повторного завоювання. 43 (40) -2 40 років, 1 місяць 10 вересня 2011 Томаш Адамек (44-1) Вроцлав , Польща TKO10 (12) 2:20 Титул чемпіона WBC , 7-я захист Кличка (обов'язкова), після повторного завоювання. 42 (39) -2 39 років, 8 місяців 19 березня 2011 Одланьєр Соліс (17-0) Кельн , Німеччина ТKO1 (12) 2:59 Титул чемпіона WBC , 6-а захист Кличка (обов'язкова), після повторного завоювання. 41 (38) -2 39 років, 3 місяці 16 жовтня 2010 Шеннон Бріггс (51-5-1) Гамбург , Німеччина UD (12) Титул чемпіона WBC , 5-а захист Кличка (добровільна), після повторного завоювання. 40 (38) -2 38 років, 10 місяців 29 травня 2010 Альберт Сосновський (45-2-1) Гельзенкірхен , Німеччина KO10 (12) 2:30 Титул чемпіона WBC , 4-я захист Кличка (добровільна), після повторного завоювання. 39 (37) -2 38 років, 5 місяців 12 грудня 2009 Кевін Джонсон (22-0-1) Берн , Швейцарія UD (12) Титул чемпіона WBC , 3-тя захист Кличко (добровільна), після повторного завоювання. 38 (37) -2 38 років, 2 місяці 26 вересня 2009 Кріс Арреола (27-0) Лос Анджелес , США RTD10 (12) 3:00 Титул чемпіона WBC , 2-я захист Кличка (обов'язкова), після повторного завоювання. 37 (36) -2 37 років, 8 місяців 21 березня 2009 Хуан Карлос Гомес (44-1) Штутгарт , Німеччина TKO9 (12) 1:49 Титул чемпіона WBC , 1-я захист Кличка (обов'язкова), після повторного завоювання. 36 (35) -2 37 років, 3 місяці 11 жовтня 2008 Семюел Пітер (30-1) Берлін , Німеччина RTD8 (12) 3:00 Титул чемпіона WBC , 1-я захист Пітера. Повернення року за версією журналу The Ring . Перерва 37 35 (34) -2 33 роки, 5 місяців 11 грудня 2004 Денні Вільямс (32-3) Mandalay Bay Resort, & Casino Лас-Вегас , США TKO8 (12) 1:26 Титул чемпіона WBC , 1-я захист Кличка (добровільна), пояс чемпіона The Ring 36 34 (33) -2 32 роки, 9 місяців 24 квітня 2004 Коррі Сандерс (39-2) Лос Анджелес , США TKO8 (12) 2:46 Вакантний титул чемпіона WBC , Вакантний пояс чемпіона The Ring 35 33 (32) -2 32 роки, 5 місяців 6 грудня 2003 Кірк Джонсон (34-1-1) Медісон Сквер Гарден Нью Йорк , США TKO2 (12) 2:54 Елімінатори WBC . 34 32 (31) -2 31 рік, 11 місяців 21 червня 2003 Леннокс Льюїс (40-2-1) Лос Анджелес , США TKO6 (12) 3:00 Титул чемпіона WBC , Титул чемпіона IBO пояс чемпіона The Ring , 2-я захист Льюїса. Бій був зупинений через розсічення брови Віталія Кличка. 33 32 (31) -1 31 рік, 4 місяці 23 листопада 2002 Ларрі Дональд (39-2-2) Дортмунд , Німеччина TKO10 (12) 2:35 Елімінатори WBA , Пояс інтерконтинентального чемпіона WBA , 3-тя захист Кличко 32 31 (30) -1 30 років, 7 місяців 8 лютого 2002 он Бін (42-2) Брауншвейг , Німеччина TKO11 (12) 1:40 Пояс інтерконтинентального чемпіона WBA , 2-я захист Кличка 31 30 (29) -1 30 років, 5 місяців 8 грудня 2001 Росс Пьюріті (28-14-3) Оберхаузен , Німеччина TKO11 (12) 1:16 Пояс інтерконтинентального чемпіона WBA , 1-я захист Кличка 30 29 (28) -1 29 років, 6 місяців 27 січня 2001 Орлин Норріс (51-6) Мюнхен , Німеччина KO1 (12) 1:09 Вакантний пояс інтерконтинентального чемпіона WBA 29 28 (27) -1 29 років, 4 місяці 25 листопада 2000 Тімо Хоффманн (22-0) Ганновер , Німеччина UD (12) Вакантний пояс чемпіона Європи EBU 28 27 (27) -1 28 років, 8 місяців 1 квітня 2000 Кріс Берд (30-1) Берлін , Німеччина RTD9 (12) 3:00 Титул чемпіона WBO , 3-тя захист Кличко. Кличко отримав травму плеча. 27 27 (27) -0 28 років, 5 місяців 11 грудня 1999 обід Салліван (34-5-1) Гамбург , Німеччина RTD9 (12) 3:00 Титул чемпіона WBO , 2-я захист Кличка. 26 26 (26) -0 28 років, 3 місяці 9 жовтня 1999 Ед Махоуні (21-0-2) Оберхаузен , Німеччина TKO3 (12) 1:45 Титул чемпіона WBO , 1-я захист Кличка. 25 25 (25) -0 27 років, 11 місяців 26 червня 1999 Хербі Хайд (31-1) Лондон , Великобританія KO2 (12) 1:14 Титул чемпіона WBO , 4-я захист Хайда. 24 24 (24) -0 20 лютого 1999 Ісмаель Йола (11-2) Гамбург , Німеччина TKO2 (12) 1:30 Титул чемпіона Європи EBU , 2-я захист Кличка 23 23 (23) -0 5 грудня 1998 Франческо Спінеллі (19-4) Київ , Україна TKO1 (12) 1:49 Титул чемпіона Європи EBU , 1-я захист Кличка 22 22 (22) -0 24 жовтня 1998 Маріо Шиссер (36-3-1) Гамбург , Німеччина TKO2 (12) 2:00 Вакантний титул чемпіона Європи EBU 21 21 (21) -0 11 серпня 1998 Рікардо Кеннеді (14-6-1) Майамі , США TKO1 (8) 1:31 20 20 (20) -0 5 червня 1998 Хосе Рібальта (38-14-1) Вандсбек , Німеччина TKO2 (8) 2:31 19 19 (19) -0 2 травня 1998 Діккі Райан (46-3) Любек , Німеччина TKO5 (12) Вакантний титул інтерконтинентального чемпіона світу WBO 18 18 (18) -0 18 квітня 1998 Джуліус Френсіс (18-6) Ахен , Німеччина TKO2 (12) 17 17 (17) -0 20 березня 1998 Леві Біллупс (21-16-1) Франкфурт , Німеччина KO2 (10) 16 16 (16) -0 7 березня 1998 Луїс Монако (7-11-2) Кельн , Німеччина KO3 (10) 15 15 (15) -0 30 січня 1998 Албен Белінськи (5-0) Мюнхен , Німеччина KO2 (8) 14 14 (14) -0 17 січня 1998 Маркус Роуд (20-7) Берлін , Німеччина TKO2 (10) 13 13 (13) -0 20 грудня 1997 Ентоні Вілліс (16-6) Оффенбург , Німеччина KO5 (8) 12 12 (12) -0 29 листопада 1997 Герман Дельгадо Даксланден , Німеччина TKO3 (8) 11 11 (11) -0 8 листопада 1997 Джильберто Вільямсон Франкфурт , Німеччина KO6 (8) 2:50 10 10 (10) -0 4 жовтня 1997 Уілл Хілтон Ганновер , Німеччина KO2 (6) 9 9 (9) -0 14 червня 1997 Джиммі Хайнес Ахен , Німеччина KO2 (6) 8 8 (8) -0 10 травня 1997 Клівеланд Вудс Франкфурт , Німеччина KO2 (6) 2:16 7 7 (7) -0 12 квітня 1997 Деррік Родді Ахен , Німеччина TKO2 (6) 2:14 6 6 (6) -0 8 березня 1997 Келвін Джонс Кельн , Німеччина KO1 (6) 2:58 5 5 (5) -0 22 лютого 1997 Трой Робертс Вандсбек , Німеччина KO2 (6) 4 4 (4) -0 25 січня 1997 Майк Еклі Штутгарт , Німеччина KO1 (6) 0:32 3 3 (3) -0 21 грудня 1996 Брайен Сарджент Франкфурт , Німеччина TKO2 (6) 1:08 2 2 (2) -0 30 листопада 1996 Франтішек Сумина Вінер-Нойштадт , Австрія TKO1 (4) 1:12 1 1 (1) -0 16 листопада 1996 Тоні Бредхем Вандсбек , Німеччина KO2 (4) 1:14 Професійний дебют.