ОЛІМПІАДА-2018 . сноуборд

Канадець Марк Мак-Морріс рік назад врізався в дерево і впав у кому. Всього 11 місяців по тому він вийшов на олімпійську трасу Пхенчхана і завоював бронзову медаль Ігор в дисципліні слоупстайл.

11 лютого. Сноуборд. Пхенчхан (Корея). XXIII Олімпійські зимові ігри. Чоловіки. Слоупстайл. фінал
1. Редмонд Джерард (США) - 87,16
2. Макс Паррот (Канада) - 86,00
3. Марк Мак-Морріс (Канада) - 85,20
4. Стааль Саннбек (Норвегія) - 81,01
5. Карлос Гарсія Найт (Нова Зеландія) - 78,60
6. Маркус Клевеланн (Норвегія) - 77,76

Наталя Мар'янчиком
з Пхенчхана

На цих фотографіях - один і той же чоловік. У березні 2017 року він два дні перебував у комі і був за крок від смерті. Всього 11 місяців по тому, в лютому-2018, він позує з олімпійською нагородою на шиї. Сюжет з життя, який крутіше будь голлівудської казки.

Марк Мак-Морріс - відомий в сноубордічеськой тусовці персонаж. Трохи неформал, любитель темних окулярів і забавних бейсболок. У свої 24 він встиг двічі виграти Х-Games, які в сноуборді цінуються не менше Олімпіади, та ще й з рекордною за всю історію змагань сумою балів.

Чотири роки тому в Сочі 20-річний дебютант взяв бронзову медаль в слоупстайле, що само по собі дуже круто. Виступав тоді Макморріс зі зламаним ребром. З трьох своїх спроб на тих Іграх, в двох він впав. Можете собі уявити відчуття: впасти з висоти кількох метрів на сніг з переломом ребра? Але Макморріс зібрався, блискуче виконав свою третю спробу і в підсумку узяв бронзу.

- Я здійснив свою мрію, - сказав тоді канадець. - Останні кілька тижнів були суцільним пригодою. Це фантастика, що я зумів піднятися на подіум.

Марк МАКМОРРІС. фото instagram.com/

"Я БУВ МАЙЖЕ ВПЕВНЕНИЙ, ЩО ПОМРУ"

Слоупстайл і big air, в яких виступає Макморріс, мабуть, самі екстремальні види в олімпійській програмі. Перелом ребра - мало не найлегша травма, яку тут можна отримати. Але навіть за такими мірками, що трапилося з канадцем в березні минулого року стало кошмаром.

Тоді Макморріс разом зі своїм братом Крейгом, теж сноубордистом, знімали відео ролик про катанні по цілині. Було це в їх рідному Вістлері, неподалік від олімпійських об'єктів Ігор-2010 у Ванкувері.

- З гір періодично спускався туман, і Марк при виконанні трюку взяв занадто ризиковану траєкторію, - розповів згодом Крейг. - На приземленні він на повній швидкості врізався в дерево всій лівій половиною тіла.

Друзі відразу зрозуміли, що все дуже серйозно. Але в диких горах не було нікого: ні інших людей, ні машин, ні рятувальників. Крейг благав брата не втрачати свідомість: так він хоча б був впевнений, що той не вмирає прямо у нього на руках. Товаришам вдалося спуститися і викликати вертоліт. Макморріс відключився одразу, як тільки медики стали вантажити його на борт. Наступні два дні він знаходився в комі.

- У той момент я був майже впевнений, що помру, - згадує канадець.

Діагноз Макморріса, поставлений йому в лікарні, займає кілька рядків. Ось лише витримки: перелом щелепи, перелом лівої руки, розрив селезінки, пневмоторакс (колапс лівої легені), перелом таза, множинні переломи ребер, внутрішня кровотеча ...

Канадець переніс кілька складних операцій. Лікарі прогнозували, що провести на лікарняному ліжку йому доведеться, в кращому випадку, кілька місяців. Але вже через два тижні Макморріс виписався з лікарні.

- Це диво! Я не розумію, як це сталося, але у нього все гоїться буквально на очах, - сказав його доктор.

За чудову швидкість зцілення Макморріса прозвали в канадській збірній перевертнем (слідом за персонажами з серії романів "Сутінки", на яких швидко гоїлися будь-які рани - Прим. "СЕ"). Вже через кілька тижнів після виходу з лікарні він став намагатися ходити. Через шість місяців - встав на сноуборд.

- Спочатку я боявся померти. Потім - ніколи більше не встати на дошку. І навіть не знаю, що лякало мене більше, - зізнається канадець.

Його бронза на Іграх в Пхенчхані зовсім не була сенсацією. Ще в листопаді Макморріс встиг виграти етап Кубка світу, а місяць тому взяв бронзу на чергових X Games. У Кореї він скоріше був близький до повного тріумфу, ніж до образливого четвертого місця. Від олімпійського чемпіона Макморріса відокремили в результаті 1.96 бала. Для слоупстайл - це мізер, приблизно як частки секунди в лижах або біатлоні.

Але Марк, звичайно, не засмутився. І навіть не тому, що будь-яка медаль в його обставин - це подвиг. Просто йому в кайф кататися на сноуборді, незалежно від результату. І життя подарувала йому шанс встати на дошку знову. Один на мільйон шанс ...

Марк МАКМОРРІС. фото twitter.com/

"МОЯ ІСТОРІЯ - ЦЕ ПРО мотивації"

Канадці люблять історії, як у Макморріса. На наступний день після того, як він завоював медаль в Пхенчхані, вони влаштували прес-конференцію, скликали повний зал місцевих журналістів. Але Марк явно не горів бажанням згадувати трагічні події свого життя. Він червонів і бентежився, немов зовсім і не був дворазовим призером Олімпійських ігор, головною зіркою своєї команди. Макморріс - явно не з любителів попіаритися. Тим вагомішою кожне його слово.

- Мені здається, моя історія - це історія про мотивацію, - сказав Макморріс. - Коли я лежав у лікарні і думав, що помру, мене мотивували моя сім'я і друзі. Я думав про них і розумів, що не повинен здаватися. Мені тоді писали безліч людей. Думки, що в мене настільки сильно вірять, надавали сил. Якщо тепер, в свою чергу, я зможу надихнути когось ще - я буду щасливий.

- Що для вас було найскладнішим в процесі реабілітації?

- Необхідність лежати і нічого не робити. Я активний хлопець, і звик завжди бути в русі. А тут, вийшло так, що за півроку до того нещасного випадку я зламав стегно і теж не міг тренуватися. Я провів багато часу без сноуборду, це було складно. Але коли повернувся, відчув таку нереальну радість! Всі мої зусилля, вся робота в тренажерному залі однозначно того коштували.

- Ви очікували від себе, що після всього пережитого зумієте знову піднятися на подіум Олімпійських ігор?

- Звичайно, спочатку мені було складно собі таке уявити. Але поступово я став повертатися в спорт і задумався, чи зможу знову витримати цей тиск. Я йшов крок за кроком і намагався не думати про Іграх занадто часто. Це приголомшливе відчуття - знову отримати медаль! Справжнє диво.

Олімпійський календар // Медальний залік Олімпіади-2018